Секрет особистісного зростання. З чого варто починати шлях до кращої версії себе
Лео Бабаута: «Ми вже повноцінні, уже дивовижні» (Фото: pressmaster/Depositphotos)
Ми зосереджені на тому, ким хочемо стати, але спочатку варто уважно придивитися до себе теперішніх
Мене можна назвати фанатом особистісного зростання — я завжди знаходжу щось нове, чого можна повчитися, нові шляхи саморозвитку, цікаві виклики, які варто прийняти. Мені це подобається, і я не сумніваюся, що багато з вас можуть мене зрозуміти.
Проте, надто зосереджуючись на майбутній версії себе, ми не помічаємо себе теперішніх. Я хотів би трохи поговорити з вами про те, чому це так важливо.
По-перше, я твердо переконаний, що зазвичай ми так зосереджені на тому, якими хочемо стати — сильнішими, досвідченішими, кваліфікованішими, обізнанішими, дисциплінованішими, люблячішими, — лише тому, що намагаємося відсторонитися від того, ким ми є зараз. У нас може бути певне уявлення про те, якими ми маємо бути, але нам ніяк не вдається досягти цього ідеалу. Тому ми намагаємося втекти від самих себе.
Надто зосереджуючись на майбутній версії себе, ми не помічаємо себе теперішніх
Але я вважаю, що це вкрай важливо — цінувати та любити себе теперішніх, такими, якими ми є прямо зараз, замість того, щоб мріяти стати кимось іншим. Це все змінює.
По-друге, коли ми бачимо ті дари, якими наділені вже сьогодні, і визнаємо їхню красу, вони природним чином розквітають. Наприклад, якщо я бачу свою природну допитливість і креативність та визнаю їх, вони з більшою імовірністю стануть проявлятися частіше. Я менше їх придушуватиму.
Якщо ви хочете стати дисциплінованішими, чи можете ви визнати, що в певні моменти вже мужньо долаєте власний опір?
Якщо ви хочете бути сильнішими, чи можете визнати, що часом вже доводите свою стійкість?
Якщо ви хочете бути майстернішими або обізнанішими, чи можете визнати, що вже багато чого навчилися, і віддати належне своїй глибокій допитливості й жазі до знань?
Цінуючи те, ким ми є вже зараз, ми звертаємо більшу увагу на ті дари, які маємо, аніж на ті недоліки, які приписуємо собі.
І нарешті, якщо ми можемо просто усвідомити себе тут і зараз — це вже само по собі чудово. Теперішня версія нас не має прогалин. Ми вже повноцінні, вже дивовижні. Нам просто потрібно спрямувати наше природне почуття захоплення та захвату на те, як це — бути нами в кожну окрему мить.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Лео Бабаути. Републікацію повної версії тексту заборонено.