У період стрімких кліматичних змін. Як захиститися від спеки

Спільно з Тетяною Маремухою, провідною науковою співробітницею відділу якості повітря ДУ «ІГЗ НАМНУ», та Ніною Брезіцькою, старшою науковою співробітницею відділу якості повітря ДУ «ІГЗ НАМНУ»

Понад пів мільйона людей у світі щороку помирають через наслідки сильної спеки. Лихо не оминає навіть розвинені країни — наприклад, у Європі після хвиль тепла щорічно фіксують десятки тисяч смертей. І на жаль, прогнози науковців не надто оптимістичні: через зміну клімату інтенсивність періодів аномальної спеки лише зростатиме, а отже зростатимуть і ризики для нашого здоров’я. Яку загрозу несе зміна клімату, хто найбільш вразливі та як вберегти себе та своїх близьких, розберемося далі.

Як проявляється зміна клімату

Зміна клімату — це довгострокові зміни характеру погодних умов на певній території. Тобто йдеться про тривалі зміни, які помітні на великих проміжках часу. Один сніжний день у квітні ще не є ознакою зміни клімату. А от коли протягом кількох десятиліть узимку кількість сніжних днів меншає - це вже може бути її проявом.

Науковці однозначно погоджуються, що нинішні зміни є безпрецедентно стрімкими та беззаперечно спричинені діяльністю людства. Десятиліття 2015−2024 стало найтеплішим в історії спостережень. А 2024 рік узагалі побив всі рекорди та вперше в історії перетнув поріг потепління в 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом (середина XVIII століття). Ця цифра може виглядати незначною, але для планети така зміна може бути такою ж загрозливою, як підвищення температури тіла для людини.

Це означає, що умови життя на планеті змінюються швидше, ніж живі організми встигають навчитися існувати в таких умовах. І люди, на жаль, — не виняток. Наша здатність адаптуватися до нових кліматичних умов хоч і більша, ніж у бджіл чи білих ведмедів, та нам теж доведеться пристосовуватися до нових викликів, що несе кліматична криза.

Як зміна клімату впливає на Україну

Потепління — це лише один із проявів зміни клімату. Ба більше, у деяких регіонах планети це явище може навпаки призвести до похолодання. Та в Україні, як і в усій Європі, температура зростає навіть швидше за середній світовий показник. З початку спостережень наприкінці XIX століття середньорічна температура зросла аж на 3 °C.

А до спеки додаються й інші ризики. Наприклад, зменшення кількості морозних та сніжних днів в умовах війни може видаватися сприятливим, та водночас завдавати шкоди сільському господарству країни через нестачу вологи у ґрунті. Зміна характеру опадів — коли дощі стають рідшими та інтенсивнішими — шкодить врожаям і може призводити до підтоплень. Спека також призводить до посух та сприяє інтенсивнішим пожежам у природних екосистемах.

До того ж різні регіони вразливі по-різному. Наприклад, проведене нами дослідження показало, що через підняття рівня моря до кінця століття може піти під воду до мільйона га земель на півдні України — площа розміром майже з Тернопільську область.

Крім того, через зміну клімату знизиться рівень води в частині річок України, а саме річки є джерелом 97% водних ресурсів як для наших домівок, так і для промисловості. Вже зараз водних ресурсів бракує для задоволення всіх наших потреб. До кінця ж століття майже на третину поменшає води у річкових басейнах Прип’яті, Південного Бугу та Дністра.

Вплив зміни клімату на здоров’я

У 2012−2021 роках глобальна смертність, пов’язана зі спекою, становила в середньому 546 000 випадків смертей на рік, що на 63,2% більше порівняно з показником 1990−1999 років (335 000). У періоди сильної спеки частіше потрапляють до лікарень пацієнти із серцево-судинними і респіраторними захворюваннями. Також зростає кількість теплових ударів, теплового виснаження, судом та зневоднення, яке своєю чергою може нашкодити роботі нирок та навіть сприяти утворенню каменів. Супутнім наслідком теплового стресу може стати погіршення психічного стану.

У 2020 та 2024 роках в Україні фіксувалися періоди аномальної спеки тривалістю 10−15 днів, що супроводжувалися зростанням рівня госпіталізацій через серцево-судинні захворювання та загострення хронічних патологій. У посушливі періоди також знижується рівень ґрунтових вод, і відповідно погіршується вода в колодязях та свердловинах. А це своєю чергою створює додаткові ризики для людей, що вживають цю воду — особливо у селах.

Через зміну клімату інтенсивність періодів аномальної спеки лише зростатиме

Частіші інтенсивні опади, коли за кілька годин випадає місячна норма води, перевантажують інфраструктуру міст і водночас загрожують здоров’ю. Внаслідок катастрофічної зливи в Одесі 30 вересня 2025 року, коли випала двомісячна норма опадів, загинуло 10 людей. Стихія затопила вулиці, зруйнувала інфраструктуру та пошкодила сотні будинків. Внаслідок таких злив зростає небезпека спалахів гострих кишкових інфекцій.

Найбільш вразливі до потенційної шкоди літні люди, адже з віком здатність організму адаптуватися до екстремальних температур знижується. У групі ризику також люди з хронічними захворюваннями (серцево-судинними, респіраторними, патологією нирок чи ендокринної системи) та немовлята. Крім того, вплив високих температур під час вагітності підвищує ризик ускладнень пологів. Люди без постійного місця проживання також є одними з найвразливіших, адже не мають доступу до безпечного середовища та належної гігієни.

Ознаки та перша допомога при сонячних та теплових ударах

Тривале перебування під прямими сонячними променями або у спекотних приміщеннях може призводити до теплових або сонячних ударів.

Тепловий удар — це форма гіпертермії, за якої різко підвищується температура тіла. Тепловий удар діагностують, спостерігаючи за симптомами й ознаками у людини після впливу екстремальних температур.

Сонячний удар — це патологічний стан, різновид теплового удару. Відбувається порушення роботи головного мозку через тривалий вплив сонячних променів на не вкриту капелюхом голову.

Ознаки теплового та сонячного удару у дорослих:

теплові висипання: скупчення червоних прищиків або маленьких пухирців;

• м’язові спазми в руках, ногах або животі;
• короткочасна втрата свідомості;
• підвищення температури тіла;
• нудота;
• блювота;
• втома;
• слабкість;
• головний біль;
• запаморочення;
• відсутність пітливості, гаряча, червона або рум’яна суха шкіра;
• швидкий пульс;
• утруднене дихання;
• галюцинації;
• дезорієнтація.

Перша допомога дорослим

Якщо ви спостерігаєте у людини три або більше ознак теплового удару, дійте за алгоритмом: «Охолодження — Положення — Контроль»:

1. Негайно викличте екстрену медичну допомогу (103).

2. Перемістіть постраждалого у безпечне місце: в тінь, прохолодне приміщення або місце з хорошою вентиляцією.

3. Активне охолодження:

• Зніміть або розстебніть зайвий одяг.
• Охолоджуйте тіло: змочуйте шкіру прохолодною водою, покладіть вологі компреси на ділянки великих судин (шия, пахви, пахова ділянка).
• Використовуйте вентилятор або обмахуйте постраждалого для прискорення випаровування вологи. При температурі повітря вище за 35−37°C використовуйте вентилятор лише за умови постійного зволоження шкіри.

4. Забезпечте правильне положення.

• Якщо людина у свідомості — допоможіть їй сісти або прийняти напівсидяче положення.
• Якщо людина без свідомості, але дихає — поверніть її на бік (стабільне бокове положення), щоб запобігти задусі від блювотних мас.

5. Пильно контролюйте стан постраждалого. Постійно стежте за диханням до приїзду лікарів. Важливо: не давайте пити воду, якщо людина не у свідомості або має порушення ковтання (ризик аспірації). Якщо при свідомості — давайте воду малими порціями, краще прохолодну або кімнатної температури. Не використовуйте жарознижувальні препарати (аспірин, парацетамол) при тепловому ударі — вони не ефективні, а іноді й небезпечні при цьому стані.

Слід пам’ятати, що немовлята, діти чи тварини, яких залишили в авто, мають серйозний ризик отримати тепловий удар. Навіть у помірну погоду температура всередині закритого автомобіля може досягати небезпечних рівнів. Оскільки немовлята мають недосконалі механізми терморегуляції, тепловий удар у них розвивається стрімко.

Ознаки теплового або сонячного удару у немовлят:

• дуже гаряча та суха шкіра;
• відсутність сечовипускання (сухий підгузок) понад 3 години;
• впале тім'ячко;
• надмірна млявість, сонливість, відсутність реакції на звертання;
• відмова від їжі, блювання;
• прискорене дихання та серцебиття.

Перша допомога немовлятам:

1. Негайно викличте швидку допомогу (103).

2. Перемістіть дитину в тінь або прохолодне приміщення з рухом повітря (уникайте прямого потоку кондиціонера).

3. Роздягніть дитину.

4. Протріть шкіру тканиною, змоченою у воді кімнатної температури (25−30 °C). Важливо: не використовуйте лід чи дуже холодну воду, не протирайте спиртом або оцтом.

5. Якщо дитина свідома: при грудному вигодовуванні - прикладайте до грудей кожні 2−5 хвилин; при штучному — давайте воду або суміш невеликими порціями.

6. Заборонено давати жарознижувальні ліки.

7. Контролюйте дихання: якщо немовля знепритомніло, покладіть його на бік.

Як захиститися від спеки: практичні поради

Що робити особисто кожному

У спекотні дні пийте більше води, їжте легку їжу та намагайтеся уникати фізичних навантажень у пікові години сонячної активності. Одягайтеся у світлий, легкий одяг з натуральних тканин, захищайте голову та шкіру від сонця.

Немовлята до року

Дітям до 6 місяців достатньо частішого грудного вигодовування — додаткова вода не потрібна. Після 6 місяців воду вже необхідно давати. Уникайте перегрівання: одягайте малюка в натуральні тканини, регулярно купайте та не виходьте на вулицю у години пікової спеки.

Люди старше 65 років

Пийте до 1,5−2 літрів води на день, якщо лікар не заборонив. Обмежте або повністю виключіть каву та алкоголь. Не виходьте на вулицю у найспекотніший час доби. Якщо приймаєте препарати від тиску або діуретики — порадьтеся з лікарем щодо можливого коригування дози в спеку.

Люди з хронічними захворюваннями

Таким пацієнтам потрібен посилений медичний контроль з урахуванням їхнього конкретного діагнозу:

• людям із серцево-судинними захворюваннями — регулярно контролювати артеріальний тиск та уникати температурних стресів;
• для хворих на цукровий діабет — забезпечити достатню гідратацію та дотримання умов зберігання інсуліну і витратних матеріалів;
• для людей із респіраторними захворюваннями — обмежити перебування надворі за несприятливої якості повітря та забезпечити доступність засобів невідкладної медичної допомоги (інгаляторів).

Що має забезпечити держава

Органи місцевого самоврядування зобовʼязана своєчасно попереджати людей про небезпечні погодні явища та стежити за станом здоровʼя населення — особливо тих, хто найбільш вразливий до спеки. Системи раннього оповіщення вже довели свою ефективність і є одним із найперших адаптаційних заходів, які потрібно впроваджувати громадам: такі системи попереджають про неминучі екстремальні явища та зменшують кількість постраждалих, мінімізують економічні втрати та захищають критично важливу інфраструктуру під час кліматичних небезпек.

Як протидіяти зміні клімату, щоб зупинити погіршення ситуації

Для протидії зміні клімату необхідно зменшувати викиди парникових газів, аби запобігти подальшому погіршенню ситуації (так зване пом’якшення), а також пристосовуватися до змін, які вже відчутні (адаптація). Це взаємопов'язані підходи, неможливі один без одного.

Читайте також:

Амін Аль-Хабайбе

Не рахуючи кондиціонера. Вісім способів краще виспатися у спеку

Оскільки основною причиною зміни клімату є спалювання викопного палива (вугілля, нафти і газу) для виробництва енергії та транспорту, то й найвагоміший крок для боротьби із кризою — скорочувати використання такого палива у всіх сферах. Це означає зменшувати споживання напряму (наприклад, розвивати енергоефективність або розбудовувати громадський транспорт на противагу приватному), а також переходити на джерела енергії, які не потребують палива — сонячну, вітрову енергетику тощо.

Адаптація до зміни клімату відбувається на рівні конкретних систем чи галузей, які страждають від кліматичних змін. Для вибору найефективніших способів адаптації важливо спершу визначити найвразливіші зони. Наприклад, у місті з інтенсивними зливами можна модернізувати каналізацію та розширити зелені зони, які поглинатимуть надлишкову воду. Так само зелені зони у вигляді дерев, зелених стін та «кишенькових» парків дозволяють зменшити ефект міського теплового острова та знизити температуру на 1,5−3℃ порівняно з відкритими ділянками.

На жаль, аномальна спека перетворюється на нову норму і з кожним роком стає інтенсивнішою. Уміння пристосовуватися до такої реальності — лише один із необхідних кроків. Та зміна клімату потребує також і довгострокових рішень держави та громад, аби уникнути погіршення ситуації та зробити країну комфортнішою для життя.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру, її не слід розглядати як альтернативу рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за жоден діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Усі Блоги NV