Три причини. Чому люди вперто вірять дезінформації
Келлі Фінчам: «Дезінформація — це проблема не тільки контенту» (Фото: DariaRen/Depositphotos)
Цю віру не вдається похитнути навіть об'єктивним фактам
Як ви реагуєте, коли помічаєте в Інтернеті або в сімейному груповому чаті неправдиву або оманливу інформацію? Більшість людей одразу робить фактчекінг — наводить у відповідь статистичні дані, публікує у соціальних мережах пост-спростування або радить співрозмовникам надійні джерела.
Фактчекінг вважається головним методом боротьби з поширенням фейків. Проте відомо, що спростувати дезінформацію вкрай важко.
Згідно з результатами досліджень, читачі менше довіряють журналістам, коли ті спростовують якісь твердження, ніж коли вони підтверджують щось. Фактчекінг також може призвести до того, що брехня, яка спростовується, поширитися серед абсолютно нової аудиторії, тобто її охоплення зросте.
Наукові роботи медіадослідниці Аліси Марвік можуть допомогти пояснити, чому фактчекінг, який використовується як єдиний інструмент, часто виявляється неефективним. Її дослідження показують, що дезінформація —