Три сита Сократа. Як фільтрувати інформацію
Цей давній підхід не втрачає актуальності й у сучасному світі
Про три сита Сократа. Притча плюс бурчання.
Ми живемо в часи, коли до правди важко докопатися. Усе тоне в пропаганді, клікабельних заголовках, які не відповідають суті написаного, прилизаних сторінках у соціальних мережах, утраті експертності як необхідності. Новини стали майданчиками ідеологічних та політичних ігор. Такий собі світ постправди.
Цікаво буває думати, як ми житимемо у цьому світі. Зробити тут нічого не вийде, хоча й зустрічаю оптимістів, які все ще вірять, що це можливо.
Тепер, із виникненням ШІ, генерувати фейкові новини та неправдиві поради можна буде ще активніше, і докопатися до реальності, до правди стане ще важче, ніж зараз. А може, і неможливо.
Тому думаю, що треба хоча б дотримуватись у спілкуванні з близькими та власним соціальним оточенням якоїсь елементарної етики й інформаційної гігієни.
Інформація буквально змінює ваш мозок — споживайте відповідально
Є одна притча про Сократа та його три сита. Адаптуючи її під наш час, розкажу її так: спочатку приміряючи до людей, а далі — до інформації.
Один чоловік запитав у Сократа:
— Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг? (можна підставити будь-який варіант: про неї, про нього, про Петра тощо).
— Зачекай, — зупинив його Сократ, — просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
— Три сита?
— Перш ніж щось говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?
— Ні, я просто чув це (або прочитав, побачив — без проникнення у суть справи, мотивацію людини, обставини тощо).
— Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просій через друге сито — сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
— Ні, навпаки.
— Виходить, — продовжив Сократ, — ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений у тому, що це правда. Спробуємо третє сито — сито користі. Чи так уже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти? — а я додав би ще так: чи це зробить мене або тебе кращим?
— Ні, у цьому немає потреби.
— Отже, — підсумував Сократ, — у тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ані користі. Навіщо тоді говорити?
Тепер щодо інформації. Три сита.
Сито правди.
Ці новини, знання, книги, статті, поради — дійсно правдиві, експертні, перевірені, мають факти в основі тощо? Час — це дефіцитний ресурс. Витрачайте його гідно і з користю. Інформація буквально змінює ваш мозок — споживайте відповідально!
Сито доброти.
Те, що ви дивитеся, читаєте тощо, робить вас людянішими? Добрішими? Розумнішими? Експертнішними? Мудрішими? Сміливішими? Освіченішими? Просвітленішими? Веселішими?
Або й сумнішими — але не депресивнішими. Бо сум часто є на благо, якщо посил за ним добрий, мудрий, філософський, такий, що примиряє з реальністю, тощо.
Якщо ж інформація вас робить злим, заляканим, підозрілим до всіх і всього, нігілістичним, мізантропічним — словом, підживлює найгірші ваші риси — це не інформація. Це інструмент, який встановлює контроль над вашою душею, розумом, свободою тощо.
Сито користі.
Ці новини, знання, статті, поради дійсно вам потрібні? Від них буде реальна користь? Чи дійсно від них щось залежить, зміниться, перенаправиться, покращиться, розцвіте, посміхнеться, схаменеться, загостриться, розрадиться тощо?
Якщо це просто «білий шум», ба більше — якщо це завдає шкоди, викидайте сміливо цей ресурс, статтю, автора, книгу, канал тощо на смітник. Саме там усьому цьому й місце.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут