Писала від руки до загибелі. Щоденник Катерини Савенко про облогу Маріуполя видали у форматі книги
Читайте NV у Google
Щоденник спогадів про облогу Маріуполя Катерини Савенко надрукували у форматі книги (Фото: Facebook Natalya Yemchenko)
Щоденник маріупольчанки Катерини Савенко, яка записувала події облоги міста протягом 39 днів до своєї загибелі, видали у форматі книги.
Про це повідомила голова наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко.
«Це саме щоденник. 40-річна маріупольчанка Катерина Савенко з 24-го лютого 2022 року щодня від руки вела його. До загибелі в квітні 2022 року. Цей Щоденник є свідченням правди про цю війну. Неймовірний по силі. По суті це український еквівалент щоденника Анни Франк", - зазначила Наталія Ємченко.
Зазначається, що видання містить повну версію щоденника. Раніше представники Фонду публікували уривки з нього.
29 березня 2022 року російські військові обстріляли будинок подружжя Савенків. У той день смертельні поранення отримав чоловік Катерини. Жінка отримала важкі травми, через які померла 4 квітня 2022 року.
Після загибелі Катерини її матері вдалося вивезти два зошити, в яких були описані події облоги, з Маріуполя. Ці щоденники зараз зберігаються в Музеї Голоси Мирних Фонду Ріната Ахметова та стали важливим доказом у справі про злочини російських окупантів та свідченням про початок повномасштабної війни.
«У цих записах — 39 днів життя в оточеному місті. Казковий сніг і жах від російських авіаударів. Квітучі крокуси й виснажливі ночі у підвалі. Надія, страх, біль і боротьба за життя», — зазначили в Маріупольській міській раді.
Раніше Наталія Ємченко розповідала NV, що пам’ять про облогу Маріуполя, яка зафіксована у щоденниках Катерини Савенко, стане одним з доказів трибуналу.
«В цьому щоденнику є речі, яких неможливо було б придумати. До прикладу, вона по ходу щоденника переходить на українську мову. Тобто вона починає її російською, потім в неї є спогади українською — особливо де вона звертається до мами — і щоденник в кінці повністю український. Про те, як відбувається ось це визнання того, хто агресор. І вона доволі довго називає „тиран“, „вбивця“ і так далі, але не називає ім'я. А потім в якийсь момент вона пише, що це Путін. Але це забирає в неї два тижні, щоб назвати речі справжнім ім'ям. Це суперпростий і при тому неймовірно сильний документ», — зазначала Ємченко.