У скандальному європейському конкурсі, де були представлені вина окупованого Криму, перемогли виноробні, наближені до Путіна

Однак, після оголошення результатів стало відомо, що у ньому брали участь виноробні з РФ та тимчасово окупованого Криму.

Concours Mondial de Bruxelles проводиться з 1994 року. Організатором конкурсу є бельгійська компанія Vinopres SA, до складу правління якої входять двоє громадян Бельгії, Бодуен Хаво та Квентін Хаво. Міжнародне журі з експертів різних країн наосліп дегустує зразки вина під різними категоріями (рожеві, червоні, білі та ігристі, а також солодкі й кріплені). Сесії червоних, білих та ігристих вин, де були представлені вина з АР Крим, відбулися в Єревані 21−23 травня 2026 року.

Попри те, що цього року конкурс відбувся на території Вірменії, організатор Concours Mondial de Bruxelles (юрособа Vinopres) зареєстрований в Бельгії, тобто має юрисдикцію ЄС, відповідний банківський рахунок, на які сплачуються внески за участь у конкурсі, та в цілому підпорядковується європейському законодавству. Крім того, партнерами на сайті конкурсу зазначені регіональна комунікаційна програма EU NEIGHBOURS east та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що фінансуються Європейським Союзом. На сайті останньої, зокрема, існує цілий розділ про підтримку демократії та верховенство права. Факт партнерства з програмами ЄС конкурсу СМВ за одночасної участі підсанкційних кримських підприємств становить пряме протиріччя політиці ЄС.

На сайті конкурсу, де вже виклали результати, Крим винесений окремим регіоном, без прив’язки до України. Серед «переможців» вина від таких кримських виноробень:

Валерій Захар'їнWineparkAlma ValleyПАТ МасандраШато Ай-Даніль

Власниками виноробень (формально чи фактично) є друзі чи наближені до путіна люди.

Проте, Регламент № 692/2014 ЄС забороняє європейським компаніям вступати у фінансові відносини із суб'єктами з анексованого Криму без сертифікатів від офіційних органів влади України. Прийняття внесків за участь у конкурсі від будь-яких кримських виноробень потенційно порушує цю заборону. Одна з виноробень, що бере участь, Масандра, включена до списку санкцій ЄС в рамках Регламенту № 269/2014 з 25 липня 2014 року. Отримання від неї будь-яких коштів, зокрема конкурсних внесків, створює високий ризик порушення санкцій. Масандра також внесена до списку SDN OFAC з 22 грудня 2015 року; юридична особа Winepark — Mriya — також фігурує у списку OFAC. Будучи нерезидентом США, Vinopres SA не є суб'єктом первинних санкцій, проте транзакції з компаніями зі списку SDN створюють суттєвий ризик вторинних санкцій, включаючи можливе відключення від доларових розрахунків.

Позиціонування на конкурсах та виставках «регіону Крим» замість «Крим, Україна» — це порушення правил Світової організації торгівлі (СОТ) та OIV щодо географічних зазначень. Система міжнародної торгівлі вином базується на чіткій ієрархії: «Країна походження» — «Виноробний регіон» — «Апеласьйон» (ЗНМ/ЗГЗ). Міжнародне торгове право не визнає «нейтральних територій» у питаннях державного суверенітету.

«Згідно з Резолюцією ГА ООН 68/262 („Територіальна цілісність України“), Крим визнано виключно українською територією, а всім міжнародним організаціям, компаніям та спеціалізованим установам суворо рекомендовано утримуватися від будь-яких дій, які можуть бути витлумачені як визнання зміни статусу півострова. Створення окремої графи Crimeа прямо підігрує окупаційному режиму. Застосування „нейтральної“ географічної категорії - це юридична маніпуляція та спроба комерційного компромісу, що грубо порушує офіційні регуляторні норми», — пише видання Drinks+.

Крім того, в конкурсі брали участь судді від України та представники медіа, що тепер почуваються ошуканими. Відповідно до суворого регламенту конкурсу, оцінювання вин проходило в умовах повної анонімності (blind tasting — сліпе дегустування). Судді отримували зразки без зазначення брендів, країн походження й назви сорту винограду. Оскільки регламент конкурсу суворо забороняє повідомляти експертам країну походження, назву чи бренд вина під час оцінювання, то ніхто з суддів конкурсу фізично не міг ідентифікувати, що в їхніх келихах міститься вино з окупованого Криму чи з росії.

«Звертаємо увагу, що згідно із усними заявами, які легко можна підтвердити офіційними дегустаційними картами та протоколами комісій, до келихів українських суддів не потрапляло жодного російського чи кримського вина (інакше в кінці робочого засідання, коли оприлюднюються країни-учасниці щойно продегустованого сету, наші судді все ж могли б виявити ворожі об'єкти та вчасно заявити свій протест організаторам, — а не дочекатися публікації офіційних списків нагород)», — пише видання Drinks+.

«Українців фактично використали для легітимізації підсанкційного бізнесу окупантів на міжнародній арені. Ми не мали і не могли мати інформації про те, які країни зареєстрував оргкомітет. Це пряме порушення принципів чесного партнерства та професійної етики. Я передбачаю, що судді з України, втягнуті мимоволі в цей міжнародний скандал, незабаром висунуть офіційну вимогу анулювання балів (дискваліфікації результатів конкурсу) принаймні стосовно вин Криму, представлених без прапору України. Зі свого боку пропоную організаторам опублікувати офіційну заяву, в якій роз’яснити, що українські судді не брали участі в оцінюванні чи нагородженні будь-яких вин з окупованих територій або рф. Буде справедливо також дискваліфікувати всі нагороджені підсанкційні зразки, в тому числі з тимчасово окупованої території Криму. Доки ці дії не будуть вжиті та не буде запроваджено сувору систему дотримання правил для заборони просування підсанкційних операторів, я призупиняю будь-яку майбутню співпрацю з Concours Mondial de Bruxelles», — зазначає в коментарі до ситуації багаторічна суддя міжнародних конкурсів, співзасновниця Drinks+ Ірина Дьяченкова.

Крім журі з України, на конкурс приїхали й 14 представників від країни-терориста, які теж мали змогу оцінити вина.

Нагадаємо: NV FOOD вже писав про те, що Укрвинпром звернув увагу на цей кейс, а також на результати Korea Wine Challenge 2026 (Республіка Південна Корея), де кримські вина були представлені як російські та отримали міжнародні нагороди. А ще раніше цього року український сомельє Олександр Меєр повідомив, що сомельє країни-агресора намагаються поновити свої права у Міжнародній асоціації сомельє. На сьогодні відомо, що їм це не вдалося.