Смаки єврейського Львова. У місті провели пілотну гастрономічну екскурсію
Читайте NV у Google
У Львові провели пілотну гастрономічну екскурсію (Фото: facebook/profile.php)
9 вересня у Львові відбулася пілотна екскурсія Смаки єврейського Львова, присвячена кулінарній історії міста, його традиціям та людям, які готували, виробляли й продавали їжу.
Про це йдеться на Instagram-сторінці заходу.
«Екскурсія смаками єврейського Львова. Як пізнати місто на смак? Що таке єврейська кухня? Що ми (не) знаємо про спільноти міста, які його творили? Відповіді на ці та інші питання шукатимемо разом під час прогулянки Книга смаків Львова: єврейські сторінки. Згадаємо про тих, хто готував та смакував, виробляв та продавав. Поговоримо про традиції та сучасність, а також пройдемося вулицями й просторами міста, які можуть розповісти нам більше», — йдеться в дописі.
Як повідомив на своїй сторінці у Facebook ресторанний консультант, письменник і журналіст Всеволод Поліщук.
«У радянські часи ми купували в крамниці плетенку, але їли вдома халу. Не кожен плаский прісний хліб є мацою, навіть якщо його готували євреї. Багато років ми найсмачніше називаємо «цимесом», навіть якщо у нас нема жодного стосунку до євреїв. Адже цимеси — це закуски чи то додатки, які могли зробити смачною будь-яку страву. Кластери у Львові відомі принаймні 150 років, наприклад, кластер виробників горілки на Знесінні. Рогалики від ругелахів відрізняються насамперед промовленою перед запіканням молитвою. Щоб зробити один Світоч, совіти відібрали дві кондитерські фабрики в євреїв та одну в українки.
Пілотна екскурсія Книга смаків Львова: єврейські сторінки проведена за підтримки Українського культурного фонду та Інституту стратегії культури ЛМР, а також «молитвами» Центр міської історії / Center for Urban History", — зазначив Полішук.
Як наголосила експертка з єврейської кухні Льоля Ланда, рейзеле, єврейська витинанка — мистецтво, яке століттями прикрашало домівки та синагоги Галичини на свята, втілюючи в папері цілі світи (витинанка зображена на афіші заходу — ред.).
«Наша рейзеле про часи, коли у Львові пекли гефілте фіш на Рош-га-Шана і сперечались, скільки хрону класти у цвіклі; на Рибній вулиці торгували коропом та щупаком а у ресторані готелю Брістоль кухня пані Ружі Цегнутової збирала найвибагливішу публіку міста; у пекарні Натана Шварца щоранку виходив із печі куликівський хліб, посипаний чорнушкою. Той хліб, за яким тужили та писали пісні…», — розповіла експертка.
