Познайомилися в метро. У роковини смерті Василя Стуса в Абабагаламага нагадали історію кохання поета з Валентиною Попелюх
Читайте NV у Google
Опублікували архівні фото з весілля Василя Стуса і Валентини Попелюх (Фото: Стус Центр/Видавництво Абабагаламага)
4 вересня 2026 року 41-а річниця смерті видатного українського поета Василя Стуса. До цієї дати видавництво Абабагаламага нагадало шанувальникам історію кохання майстра слова і його дружини Валентини Попелюх, яка роками чекала на коханого.
Представники видавництва опублікували фото з весілля Стуса і Попелюх, які надав Стус Центр.
На світлинах Василь Стус, убраний у костюм, сорочку та краватку, іде під руку з Валентиною Попелюх, яка одягнула лаконічну білу сукню і капелюшок. Закохані посміхаються, тримаються за руки та цілуються після того, як їх оголосили чоловіком та дружиною.
«У день пам’яті Василя Стуса хочемо пригадати світлі миті найсокровеннішого його щастя. Давайте пам’ятати поета теж таким — усміхненим, сповненим любові і надій», — зазначила команда видавництва.
Окрім цього, у дописі опублікували спогади Валентини про їхнє знайомство з майбутнім чоловіком. За словами жінки, це відбулося в метро, а симпатія виникла з першого погляду.
«Пам'ятаю, їхала в метро. Раптом хтось — раз! — опустив руку на моє плече — і побіг далі по ескалатору. Думаю: ще чого? Ну, біжи, біжи. Зійшла вниз, вийшла на перон, уже забула про це. Підходжу до електрички, дивлюся — ходить із книжечкою, читає. Ну, думаю, добре, хай читає. Пішла наперед у якийсь вагон, їду собі. Жила тоді у Святошині. Іду до хвірточки. Озираюся — стоїть, усміхається. Так і познайомилися. Він жив поруч, в Академмістечку, у гуртожитку», — пригадувала Попелюх.
За словами представників Абабагаламага, сам Стус говорив, що після знайомства з Валентиною у його житті розпочався найщасливіший етап.
До весілля пара зустрічалася майже рік. Спочатку Василь Стус не розповідав, що він поет, а згодом присвятив коханій вірш. Весілля закохані зіграли 10 грудня 1965 року київському Шоколадному будинку. Через рік у подружжя народився син Дмитро.
Пара прожила разом сім років, проте потім 12 років їхнього життя було в розлуці через заслання поета за його позицію та любов до України. З російських в’язниць Стус писав сотні листів Валентині. У них поет просив дружину триматися та висловлював хвилювання за сина Дмитра. Зазначається, що кожне послання Василя Стуса було наповнене словами любові до жінки.
Зокрема поет писав: «Кохана моя… Оце маю Твою карточку (красно дякую!) — і я вчепив її, в рямці, до стіни. Тепер Ти весь час дивишся на мене — не зводячи очей, і я вже не сам, а з Тобою вдвох. Усе є з ким словом перекинутися! І таке відчуття підсвідоме, що це — ікона. Отож, я молюсь на Тебе, рідна моя!».
Також серед його листів були такі слова: «Буде ж колись, Валю, і просвітла годинка. Вірмо в неї. І будьмо гідні її… Ще раз — дякую, богине моя, за листа. Випиваю слізки з Твоїх щічок. Вище голівку. Доля іспитує нас — невідворотними бідами. А ми — тримаймо вище голівку!».
У видавництві нагадали, що у книзі Стус: Палімпсести зібрані найкращі вірші поета та найвиразніші уривки з листів, де читається кохання відомого українського майстра слова до дружини.