Американський шпигун у Кремлі. Що міг знати Смоленков?
Якщо російські ЗМІ правильно визначили особистість агента ЦРУ, то Смоленков працював не при тому начальнику, щоб отримати будь-яку надійну інформацію
У 2017 році ЦРУ нібито вивезло з Росії одного зі своїх головних джерел інформації - агента, який, судячи з усього, відігравав ключову роль у формуванні поглядів розвідки США на президентські вибори 2016 року. Причина операції — безпека шпигуна.
Якщо російські медіа правильно визначили особу цієї людини — а є передумови вважати, що їм це вдалося — здатність влади США оцінювати те, що відбувається в Кремлі, досить обмежена. Однак це не означає, що американська розвідка сліпа, коли справа стосується російських планів і схем.
За даними CNN, США евакуювали свого агента в 2017-му, побоюючись, що президент Дональд Трамп міг у притаманному йому безтурботному стилі якимось чином видати особу шпигуна. За даними the New York Times, «це була людина, яка допомогла ЦРУ дійти найрезонанснішого висновку про втручання РФ у передвиборчу кампанію США — президент Володимир Путін сам її спланував і роздавав накази». Як наслідок, американська розвідка втратила погляд на Росію зсередини якраз у той момент, коли тривали пошуки доказів втручання Кремля у вибори і розроблення планів, що стосуються майбутніх президентських перегонів у 2020 році.
Після цих публікацій, анонімний, але добре поінформований російський телеграм-канал Нещадний піарник повідомив, що агентом був кремлівський чиновник Олег Смоленков. Пізніше московське видання Коммерсантъ опублікувало матеріал, який підтверджує, що це був Смоленков, базуючись на анонімних джерелах і деяких досить переконливих непрямих доказах.
Смоленков, його дружина і троє дітей вирушили у відпустку в Чорногорію 14 липня 2017 року і безслідно зникли. Розслідування вбивства, ініційоване Москвою, нікуди не привело. Коммерсантъ наводить дані в the Washington Post про те, що пара Олег і Антоніна Смоленкови (ім'я збігається з ім'ям дружини зниклого чиновника) купили будинок у Стаффорді (штат Вірджинія) у червні 2018 року. Видання знайшло і запис про угоду про купівлю нерухомості в Стаффорді на ім'я Олега Смоленкова.
Кореспондент NBC нібито перевіряв цю адресу, хоча в опублікованому матеріалі не згадувалося ім'я Смоленкова чи місто Стаффорд. У ньому йшлося про те, що після того, як кореспондент подзвонив у двері, до будинку швидко під'їхали двоє молодих чоловіків на позашляховику і почали запитувати про мету його візиту, відрекомендувавшись друзями господаря будинку.
Якщо ЦРУ дійсно вивезло Смоленкова з Росії, одне з головних питань — чому він продовжує використовувати своє справжнє ім'я. Хоча період зникнення сім'ї Смоленкова і раптова поява у Вірджинії під наглядом анонімних «друзів» лише підтверджує, що він цілком може бути горезвісним «кротом».
Коли про зникнення сім'ї Смоленкова вперше повідомили в РФ, він був представлений чиновником, які працюють у Адміністрації президента, яка за фактом є службою Кремля, що організовує офіційні візити і займається технічною роботою. Спочатку в АП цю інформацію заперечили. Ймовірно, він працював під керівництвом Юрія Ушакова, дипломата вищого рангу, який зараз обіймає посаду радника Путіна із зовнішньої політики.
У період з 1998 року до 2008-го поки Ушаков залишався послом РФ у США, Смоленков обіймав у російському посольстві у Вашингтоні незначну посаду другого секретаря. Повернувшись до Москви, Ушаков працював заступником керівника апарату прем'єр-міністра. У ті роки — з 2008 до 2012 року — Путін став прем'єр-міністром за президентства Дмитра Медведєва, щоб переглянути конституційну заборону на перебування на посаді президента більше двох термінів. У 2010-му поки Смоленков був рядовим співробітником російського уряду — одного з численних радників під керівництвом Ушакова — він отримав ранг цивільної служби, еквівалентний генерал-майору.
Найімовірніше, Смоленков пішов за Ушаковим у Кремль, куди дипломат перейшов після повернення Путіна на пост президента у 2012-му. 72-річний Ушаков — це, звісно, важливий чиновник, що допомагає Путіну працювати над офіційною стороною його зовнішньої політики і готує його до самітів і візитів. Він професійний дипломат, його навряд чи можна запідозрити у взаємодіях із розвідкою, і підозрілих прогалин у його біографії немає. Якщо Путін планував велику розвідувальну операцію, щоб підірвати вибори в США 2016 року, то жоден з цих планів не мав би проходити через Ушакова. Можливо, він не був би втаємничений у жоден з них.
У 2018 році спеціальний радник Роберт Мюллер склав на подив дуже детальний список звинувачених офіцерів російської військової розвідки, які нібито провели хакерську атаку на комп’ютерні мережі Демократичної партії США і поширили вкрадену інформацію. Дані про імена, ранги і рід діяльності — це те, що російські офіцери вочевидь не зберігали б на серверах відомства Ушакова, і немає будь-якого очевидного способу, яким Ушаков, а тим паче Смоленков, могли б отримати їх під час своєї роботи. Невідомо, як у США виявилася ця інформація, але це навряд чи сталося через імовірні канали Ушакова.
Середньостатистичний чиновник, що працює серед радників Путіна з міжнародної політики, найімовірніше, знав, що Путін був прихильний до кандидата в президенти Дональда Трампа. Але таке ж враження можна було скласти просто, дивлячись пропагандистські канали Москви. Якщо Смоленков був шпигуном, він міг би надати важливу інформацію розвідці США про плани Росії в міжнародній політиці. Але якщо він був джерелом впевненості розвідки США в тому, що Путін особисто впроваджував секретний план втручання у вибори, тоді у них дуже слабка підготовка. Смоленков працював не при тому начальнику в Кремлі, щоб отримати надійну інформацію про подібні дії.
У Путіна є причини радіти, якщо інформація the New York Times про те, що евакуація шпигуна «засліпила» ЦРУ щодо планів росіян стосовно подальшого втручання у вибори, і ідентифікація Смоленкова теж точна. У такому випадку, в Кремлі немає агентів США на найвищому рівні, як і не було тоді, коли цінний агент все ще працював під прикриттям. Проте, гадаю, у Путіна немає і підстав відкорковувати шампанське. Інформація про операцію військової розвідки РФ потенційно небезпечніша, що може означати, що у США є кращі агенти, аніж вони говорять.
Переклад НВ
Новое Время має ексклюзивне право перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републікацію повної версії заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ