Читайте NV у Google
Відбувається фашизація Америки, що абсолютно очевидно
Отже, Трамп створив свою персональну гвардію, яку, в принципі, проставив поза державною структурою країни. Нібито як Зеленський Єрмака.
Що таке ICE? Найближча аналогія — це ФСВП у РФ. Зачухана служба, куди йдуть ті, хто не зміг влаштуватися у ФСБ, поліцію або інші силові структури через тупість, лінь, нездатність та інше. З не найбільшою зарплатою, не найвищими вимогами і не найбільшим професіоналізмом.
Що ми вже могли неодноразово спостерігати в масі роликів — як агенти ICE ловлять велосипедистів. До речі, у поліції чіткий інструктаж — ніколи не стояти перед автомобілем. У агентів ICE немає навіть цих елементарних навичок.
І ось цю зачухану охорону Трамп підносить до самих небес, наближає до себе, наділяє позамежними повноваженнями і робить із них свою особисту гвардію а-ля кадировщина, якій все можна.
І, в підсумку, природно, відбувається те, що не може не статися.
Відбувається те, що не може не статися
Що там було насправді — вже абсолютно не важливо. Хоча вже встановлено — Ренні Гуд до цього не втручалася в роботу ICE, відвезла сина до школи та їхала додому, з відео цілком очевидно, що наміру задавити агента в неї не було — в неї був намір виїхати — водночас так само очевидно, що так, вона його ненавмисно злегка зачепила, зовсім не критично, і так само очевидно, що перший постріл він зробив, не перебуваючи на траєкторії руху автомобіля, а другий і третій — узагалі в бік і в слід.
Але це вже не важливо. Важливо те, що стався ідеальний шторм. До цього поліція і міграційка пресували, били і вбивали або мігрантів, або чорношкірих. Мігранти — чужі. Так, недобре, погано, ми проти насильства — але це все ж кластер чужих людей.
До чорношкірого населення ставлення — можете говорити що завгодно про БЛМ (Black Lives Matter — Життя чорних мають значення) — але теж упереджене.
А тут убита біла. І не просто біла. А громадянка. Корінна американка. Під «корінною» я маю на увазі кілька поколінь предків. Жінка. Домогосподарка. Мати трьох дітей. Молода. З фотогенічною зовнішністю. Промовистим прізвищем. На рівному місці. Агентами незрозуміло якого ФСВП, які не мають на це повноважень. Які, як господарі життя, пішли до неї зі зброєю і якимись претензіями відкривати її автомобіль. У неї вдома. В її місті. І потім ще й обгородили місце події, не пускаючи мешканців. У них вдома. У їхньому місті. І відмовляючи присутньому на місці лікарю в можливості надати їй допомогу. Кажучи «I Don’t Care» (а мені начхати).
І це просто ідеальний збіг обставин, щоб Ренні Гуд стала символом.
Вона і стала. Моментально. «Rest in power!».
Як відомо, систему характеризує не помилка, а реакція на помилку. Реакція на помилку була ще гіршою. Трамп заявив щось у стилі: «вона чортова лівачка, домашня терористка», прокурорка, або хто вона там, ляпнув про замах на вбивство і про те, що агента з травмами відвезено в лікарню, хоча він чудово ходить. І, загалом, державний апарат чітко дав зрозуміти своїм громадянам: ідіть ви до бісам, стріляли в вас, стріляємо і будемо стріляти, і ми вас зневажаємо, ось чому.
Тому що — якого біса якась зачухана ФСВП вбиває натуральних громадян, до яких вона, чорт забирай, не має взагалі жодного стосунку, у них удома, за адміністративне правопорушення, не дає надати допомогу і ставить себе вище за закон і суспільний договір?
І справа зовсім не в тому, хто формально порушив букву закону. Ренні Гуд. Чи агент ICE. Річ у тім, що порушено відчуття справедливості.
Закон працює тільки тоді, коли він повністю відповідає поняттю про справедливість у цьому суспільстві. Коли він іде врозріз із цим поняттям — він перетворюється із закону для людей на закон репресивний.
І суспільний договір моментально порушується. І люди це відчувають чудово.
Резюмуючи. Будь-яка внутрішня напруга: а) відволікає від України і б) підштовхує нарцисів у політиці до зовнішньої війни. Яка, див. п. 1 — а) відволікає від України.
Навряд чи Трамп захоче вирішувати свої внутрішні проблеми війною з Путіним. Є маса всіляких інших маленьких переможних. Куба, Колумбія, Гренландія. Той же Іран — добити аятол.
Але все це означатиме одне — Україна піде зі шпальт світових ЗМІ.
Ось у ніч на 9 січня була одна з найсильніших атак на Київ — а всьому світу вже практично начхати: точки біфуркації тепер зовсім інші.
І ось, здавалося б — як смерть домогосподарки в Міннесоті може впливати на майбутнє країни за десяток тисяч кілометрів від неї? А ось так от.
Міннеаполіс зараз — одна з поворотних точок історії. Майбутнє визначатиметься там навіть більшою мірою, ніж у Києві.
У межах проєкту Журналістика без посередників
Текст публікується з дозволу автора