Від «Атеш» до «Злої Мавки». Як Україна веде партизанську боротьбу
Чому це важливо зараз? Відповідь — у трьох словах: нав’язаний несправедливий мир
«Вступай до лав „Атеш“ — ми закликаємо кожну свідому людину, готову допомогти нам перемогти окупантів, приєднатися до нас», — свідчить листівка українського партизанського руху. Однак ця листівка була поширена не в Криму, де зародилася організація «Атеш» (у перекладі з кримськотатарської - «Вогонь»), і не в Маріуполі, Бердянську, Донецьку чи Луганську, де діють партизани руху та продовжують завдавати ударів. Вона з’явилася в Самарі - російському місті на березі Волги, більш ніж за 1200 кілометрів від кордонів України. Це була зухвала демонстрація охоплення та впевненості опору.
За останні одинадцять років — особливо від початку повномасштабного вторгнення Путіна в лютому 2022 року — український партизанський рух еволюціонував від розрізнених і малоресурсних зусиль до масштабної багатосферної гібридної оборонної сили, що поєднує приховані дії з традиційною міццю на всіх п’яти частково або повністю окупованих територіях України: від південного Криму до північного Луганська. Партизанські операції також досягли глибини території Російської Федерації, порушуючи безпеку в тилу і виявляючи вразливі місця російської військової машини.
Ґрунтуючись на відкритих джерелах, а також на низці відряджень і більш ніж 20 польових інтерв'ю, цей матеріал містить вибірку зі 150 підтверджених партизанських операцій, проведених між лютим 2022 і лютим 2025 року. Це не вичерпний перелік, але показова вибірка, що демонструє різноманітність тактик, стійкість операцій і географічну протяжність українського опору, який розвивається.