День знань про те, що руські — кончені

● Путінське «привітання» із Днем знань. У ніч та вранці 1 вересня, коли в Україні відзначають День знань і школярі та студенти розпочинають новий навчальний рік, Росія масовано атакувала Київ та столичну область балістикою та БПЛА. 12 людей загинули — у столиці та Борисполі.

У столиці пошкоджено залізничне депо в Дарницькому районі та багатоповерхівку, у Борисполі Київської області - житлові будинки, підприємства, об'єкти інфраструктури.

● Цієї ночі РФ запустила по Україні: балістичні ракети Іскандер-М/KN-23/С-400; протикорабельні ракети Циркон; крилаті ракети Калібр; протирадіолокаційні ракети Х-31П; баражуючі боєприпаси Бандероль; 218 ударних дронів. ППО знешкодила десять балістичних і крилатих ракет, дві Бандеролі та 187 безпілотників.

Представник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що під час останньої атаки російські війська застосували різні типи балістичних ракет, зокрема Іскандер-М, Циркон, ракети С-400 та північнокорейські KN-23. За його словами, «багато ракет не досягає визначених цілей», тому Повітряні сили вирішили не розкривати точну кількість запущеної балістики, а повідомляти лише про результати роботи ППО.

Протягом дня ворожі дрони продовжували — вже шостий день поспіль — тероризувати столицю, тому в київських школах перший день навчання відбувся в укриттях.

● «Руські кончені просто». Президент Володимир Зеленський 1 вересня відвідав одну зі шкіл у Київській області, яку відбудували після повного знищення російськими військами у 2022 році. «Сьогодні початок нового навчального року, і попри всі намагання ворога зірвати навчальний сезон наші діти розпочали навчання. Дуже важливо, що діти пішли в школу, дуже важливо, що багато всього підготовлено», — підкреслив Зеленський.

Водночас через повітряну тривогу усім, включно з президентом, довелося спуститись в укриття. Тож у коментарі журналістам Зеленський заявив: «Знов тривога зараз є… На жаль, руські, ну просто кончені зовсім. Перше вересня, діти… Ну, знаєте, навіть серед ворогів є розуміння, що діти — це діти. А руські роблять дітей учасниками війни. Вони це роблять, робили, на жаль, і будуть робити доти, доки не поставити їх на місце. Ставити треба, пробачати — не треба».

Тут варто нагадати:

● Повітряний терор триватиме до 20 вересня? Путін продовжуватиме застосовувати тактику шахедного терору щонайменше до проведення виборів, які відбудуться у РФ 18−20 вересня. Про це раніше заявив очільник ОП Кирило Буданов.

Буданов наголосив, що на полі бою росіяни не можуть продемонструвати своїм виборцям відчутних перемог. Саме тому намагаються створити потрібну їм картинку за рахунок терору.

● Дрони вдарили по ворожих дронодромах. Генштаб ЗСУ відзвітував про ураження у ніч на 1 вересні місць запуску БпЛА, вузла зв’язку, командно-спостережного пункту та складів ворога.

Зокрема підрозділи Сил оборони вдарили по місцям зберігання, підготовки та запуску російських БпЛА в окупованих Донецьку та в кримському Гвардійському.

● Вдалий діпстрайк. ГУР МО та Сили оборони провели успішну операцію і в ніч проти 1 вересня, коли уразили комплекс Новатек-Усть-Луга в Ленінградській області РФ.

«Було уражено ключові елементи нафтопереробної установки та технологічне обладнання — на заводі, що забезпечує злочинну війну проти України, спалахнула масштабна пожежа», — підсумували в ГУР.

● Каллас знову закликає Європу. Кая Каллас, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки, перед початком неформального засідання міністрів оборони ЄС у Дубліні, заявило про необхідність надати Україні ракети-перехоплювачі.

«Українці, звичайно, стоять сильніше. Ми повинні їх підтримати. Головна проблема — це протиповітряна оборона. У них не вистачає перехоплювачів. Ми знаємо, що деякі країни мають перехоплювачі, термін придатності яких скоро закінчиться, тому було б дуже добре, якби їх передали Україні, щоб вони могли використовувати їх для захисту своїх громадян», — сказала Каллас.

Пізніше Каллас повідомила, що неформальна зустріч міністрів оборони ЄС не призвела до ухвалення рішень про надання окремими країнами блоку нових партій ракет-перехоплювачів Patriot Україні. «Ці обговорення триватимуть, але поки що, на жаль, безрезультатно», — додала вона.

● Каллас вважає, що цього літа економічні та людські втрати Росії були значними, у той же час країни-члени ЄС планують найжорсткіші санкції для Москви та ще більше збільшать свою підтримку Україні.

● «Пекельні санкції» відкладаються. Палата представників США не включила законопроєкт покійного сенатора Ліндсі Грема, покликаний посилити тиск на РФ, до переліку документів, які планується розглянути цього тижня, повідомило Politico. Розбіжності між демократами та республіканцями можуть призвести до провалу законопроєкту, який підтримав Сенат.

Після повернення конгресменів із п’ятитижневої літньої перерви питання про нові санкції проти Росії не стало пріоритетним для республіканців, зазначило видання.

● Трамп шокував G20. Президент США Дональд Трамп прокоментував особисту присутність російського міністра фінансів Антона Сілуанова на вчорашній зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн G20 в американському Ешвіллі, заявивши, що Вашингтон «хоче ладити з усіма». «Ми любимо ладити з усіма. Одна з причин мого успіху полягає в тому, що я ладнаю з усіма», — відповів він на питання журналіста про причини запрошення росіян на саміт.

За інформацією The New York Times, зустріч G20 розпочалася з дипломатичного напруження через неочікувану присутність російського міністра. Це перший випадок, коли представник РФ особисто відвідав зустріч G20 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Рішення американської сторони обурило європейських союзників. Так, віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль публічно засудив російського міністра за агресію проти України та висловив невдоволення позицією США. «Я б волів, щоб американська сторона чітко дала зрозуміти, що його не слід приймати як звичайного гостя», — сказав він. Крім того, Клінгбейль та його колеги з різних країн Європи пригрозили бойкотувати традиційне групове фото міністрів, якщо Сілуанов візьме в ньому участь. Як повідомило видання, погроза спрацювала.

Водночас:

● США не співпрацюватимуть з РФ, допоки триватиме війна. Під час двосторонньої зустрічі на полях саміту фінансових лідерів країн G20 міністр фінансів США Скотт Бессент чітко пояснив російському міністру Антону Сілуанову, що будь-яке пом’якшення економічного тиску або укладення угод з інших питань можливі лише після завершення війни в Україні.

За словами джерел Reuters, Сілуанов спробував перейти до обговорення питань, які становлять взаємний інтерес, Бессент перервав його і заявив: «Нічого не можливо, доки війна не закінчиться».

● Путін злякався реальності Реткліффа. Російський диктатор був готовий зустрітися з директором ЦРУ Джоном Реткліффом під час його візиту до Москви. Однак, дізнавшись зміст послання, яке той привіз, Кремль вирішив, що зустріч не має сенсу. Про це написало російське видання Агентство з посиланням на анонімне джерело.

Як повідомило джерело, Реткліфф прибув до російської столиці із закликом якнайшвидше домовитися про завершення війни проти України. Директор ЦРУ виходив із того, що становище Росії у війні та економіці погіршується, тому Кремлю вигідніше домовитися зараз.

● Депутати займатимуться антикорупцією. Верховна Рада відкрила рекордну 16-ту сесію та затвердила план роботи на наступні пів року, до якого включили п’ять антикорупційних законопроєктів.

До плану роботи включили п’ять антикорупційних законопроєктів, які стосуються: зупинення строків давності для корупціонерів, які намагаються уникнути відповідальності завдяки службі в армії; реформи ДБР за аналогією з БЕБ та митницею; скасування поправок Лозового; прозорого конкурсу на посаду Генерального прокурора; посилення спроможності НАБУ та САП щодо розшуку та притягнення до відповідальності підозрюваних, які переховуються за кордоном.

16-та сесія ВР триватиме з вересня 2026 року до січня 2027 року.

● Народні обранці фактично заблокували кошти МВФ та ЄС. У Верховній Раді не вистачило голосів за законопроєкти, необхідні для отримання Україною третього траншу МВФ.

Зокрема депутати відхилили проєкт про внесення змін до Митного кодексу про скасування пільги на сплату ПДВ на поштові відправлення до 150 євро. За прийняття законопроєкту за основу проголосувало 194 нардепів. Натомість парламентарі підтримали відправлення законопроєкту на доопрацювання — 244 голоси «за».

Законопроєкт було розроблено для узгодження митного законодавства із законом про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі та гармонізації норм із директивами ЄС. Останній теж був відхилений Радою. Не знайшли підтримки і пропозиції відправити його на повторне перше читання та повернути на доопрацювання (210 і 220 голосів відповідно).

Прийняття законопроєктів щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з МВФ ($0,7 млрд) та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського союзу (3,7 млрд євро) в рамках Позики на підтримку України на 90 млрд євро.

І знову про рейтинги:

● Зеленський попереду. Володимир Зеленський набрав би 23% голосів, якби президентські вибори відбулися найближчим часом, свідчать результати дослідження Info Sapiens, яке проводилося з 8 по 23 серпня.

На другому місці посол України у Великій Британії Валерій Залужний, за якого проголосували б 12,7% опитаних, та колишній міністр оборони Михайло Федоров, за якого віддали б голоси 7,1% респондентів.

Далі в рейтингу — лідер партії Європейська солідарність Петро Порошенко та керівник Офісу президента Кирило Буданов: в обох близько 5,5% електоральної підтримки.

І насамкінець:

● Чверть мільйона першокласників пішли до школи. Цьогоріч навчальний рік у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів і учениць, серед них — 243 398 першокласників, повідомило Міносвіти. Освітній процес забезпечують понад 366 тис. педагогів.

Понад 8 тис. шкіл працюватимуть очно, ще понад 2 211 — у змішаному форматі, а дистанційно освітній процес організують 1 306 закладів.

● Першокурсників — понад 220 тис. Новий навчальний рік розпочинають понад 1 млн студентів закладів вищої освіти, з яких майже 300 тис. — вступники, які цього року зараховані на бакалаврат і магістратуру та починають новий етап навчання в українських університетах, повідомило Міносвіти.

На бакалаврат зараховано 222 342 вступники: 70 510 — на бюджет, 151 832 — на контракт. Найбільше абітурієнтів зараховано на такі спеціальності: менеджмент — 19 681; психологія — 12 140; середня освіта — 9 094; філологія — 8 754; маркетинг — 7 979. Понад половина першокурсників — 57,2% — навчатимуться у п’яти найбільших освітніх центрах: Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі.

● Англійська у дитсадках, безкоштовні обіди в школах, більші стипендії у вишах. З 1 вересня набрала чинності низка нововведень, які стосуються різних рівнів освіти. Зокрема, тепер вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку стане обов’язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти. Безоплатне гаряче харчування почали отримувати усі учні 1−11 (12) класів, які навчаються очно або у змішаному форматі, — це приблизно 3 млн дітей, а на програму передбачено 14,4 млрд грн.

Вчителі всіх спеціальностей, вихователі, асистенти вихователів, педагоги-організатори і так далі з 1 вересня отримають чергове підвищення заробітної плати на 20%. Повна місячна зарплата вчителя на ставку з урахуванням надбавок і доплат становитиме від 16,6 до 37 тис. грн нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тис. грн на руки. З 1 вересня вдвічі збільшились академічні стипендії для студентів. Зокрема, академстипендії в державних та приватних закладах освіти зростуть: професійна освіта — з 1 250 до 2 500 грн; фахова передвища освіта — з 1 510 до 3 020 грн; вища освіта — з 2 000 до 4 000 грн, за спеціальностями з підвищеним розміром — з 2 550 до 5 100 грн.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє — своє та країни.