Путін намагається дотиснути Лукашенка. Чого чекати від їхньої зустрічі в Москві

У п’ятницю, 17 лютого, планується зустріч Лукашенка та Путіна. Основна тема зустрічі — питання безпеки і питання союзної держави.

Тобто Путін намагається дотиснути Лукашенка до підписання угоди про вступ Білорусі до союзної держави. Ну, фактично, приєднання Білорусі до Росії. Ось і ліквідація Білорусі як суб'єкта міжнародного права. Тобто, як незалежної держави.

Але Лукашенко навряд чи піде на це. Як завжди, у нього є безліч відмовок та аргументів. Тим паче він знову дозволив Росії вербувати білорусів. Є відомості від білоруської опозиції про те, що РФ вербує військовослужбовців та військовозобов'язаних, і вони підписують контракт із РФ і опиняються на Донбасі. Тобто свого резерву не вистачає, і Росія збирає особовий склад, де тільки може, зокрема, в Білорусі. До речі, слід зазначити, що з мобілізованими є величезні проблеми у РФ. Ті, кого забирали в січні-лютому, вже одержують бронежилети і каски у вигляді сталевих шоломів зразка 1955 року Радянської Армії.

Але дуже цікаво відзначити кілька заяв Лукашенка. Обговорювали його заяву щодо того, що країни ОДКБ мають визначитись. Лукашенко сказав про це генеральному секретарю ОДКБ Імангалі Тасмагамбетову (у них, виявляється, такий є, секретарем ОДКБ є сам Лукашенко — але з’ясувалося, що є ще й генеральний секретар за образом і подобою НАТО, свого ж вигадати не можуть, копіюють усе з НАТО). Так от Лукашенко генсеку ОДКБ сказав за принципом, що «ніхто морем не піде, кожен повинен залишити свій слід на землі» — кожна країна-член ОДКБ має визначитися в цій війні і або вступити у війну на боці Росії, або… Ну, друга частина не була озвучена, але вона мала на увазі — або за принципом «рятуйся хто може» — швидко виходьте з ОДКБ.

Лукашенко дав послання до розвалу ОДКБ

Фактично мені здається, що Лукашенко дав послання на розвал цієї організації. Хоча думаю, що щиро хотів підлизнутися до Путіна щодо того, мовляв, дивіться, я ж агітую за вас, за те, щоб країни — Вірменія, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан вступили у війну на боці Російської Федерації проти України. Але сам він чітко визначив, що Білорусь не вступить у війну проти України, допоки «ворожий солдат не прийде на територію Білорусі вбивати моїх людей».

Ось мені цікаво, чому Лукашенко не сказав у своїй заяві, що поки ворожий солдат не прийде вбивати білоруських громадян чи білоруський народ, доти Білорусь не вступить у війну? Він сказав «поки ворожий солдат не прийде вбивати моїх людей». А що означає, цікаво, «мої люди» — особисту охорону Лукашенка чи громадян Білорусі? То тоді, що — Лукашенко вважає їх своїми кріпаками? Це його особисті люди, які належать йому? Ось тут цікаве застереження щодо Фрейда, на мій погляд.

Ну і, звісно, Лукашенко виправдав вторгнення російських військ із території Білорусі до України. Це було не вторгнення. Це була, виявляється, захисна реакція з боку Росії. Тому що Україна не захотіла з Росією домовлятися щодо Мінська-2 та взагалі розв’язувати питання складання свого суверенітету перед Російською Федерацією. Він сказав, що українська влада сама спровокувала цю «спецоперацію» тим, що не захотіла домовлятися з Росією. Це не вторгнення, а безвихідь у порятунку «російських людей», ось так він це назвав. Де ви бачили російських людей у державі Україна? Етнічно, можливо, вони росіяни, але вони громадяни України.

Більше дивіться у відеоблозі Олега Жданова

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV