Бліцкриг на Бієнале. Чому Росія програла, а ми перемогли
Кілька поважних українських митців написали, що протестні акції навколо російського павільйону на Бієнале лише привернули увагу до нього, — отже, Росія від того лише виграла
Я з цим категорично не згоден.
Привернення уваги до російського павільйону — це погано. Але мовчазне повернення Росії до європейського культурного простору — набагато гірше. Це точно віддалило би нашу перемогу. Це було би кроком в напрямку нормалізації агресії, в напрямку повернення Росії в якості важливого суб'єкта на міжнародну арену, звідки ми всі разом її ледве випхали.
З чим це порівняти?
Війна — це погано, але мовчазна капітуляція набагато гірше.
Росія планувала бліцкриг на Бієнале, і він повністю зірваний. Завдяки позиції української держави, міністрів культури країн Європи та єврокомісарів, завдяки позиції світових митців (майже 10 000 підписів під петицією), завдяки протестним акціям спільнот українців в Італії, Pussy Riot та національно-визвольних рухів корінних колонізованих народів РФ.
Війна — це погано, але мовчазна капітуляція набагато гірше
Москва на перших шпальтах всіх світових медіа — це погано. Москва на перших шпальтах всіх світових медіа в контексті своєї поразки — це добре.
Коли нам здається, що будь-який розвиток подій йде на користь Росії — це і є когнітивне викривлення, яке Росія багато років нам нав’язує. Росія будь-яку свою поразку оголошує перемогою, а ми готові визнати будь-яку свою перемогу поразкою. Я вже писав про це. Це наслідок травми завищених очікувань 2022−23, і я не забув людей, які в тому винні.
Колись на всіх перших шпальтах буде зруйнований Кремль, а московити оголосять це великою перемогою, бо весь світ дивиться на Москву. А українці будуть переживати, що тризуб на башті криво встановлений.
На бієнале Росія програла, а ми перемогли.
Текст опублікований з дозволу автора