Як допомогти ІТ стати драйвером відновлення української економіки

За результатами 9 місяців 2022 року ринок ІТ в Україні виріс на 13%. За даними асоціації IT Ukrainе, ІТ-компанії за цей час сплатили щонайменше 48 млрд грн податків. IT-галузь вже довела, що може стати однією з опор економіки країни під час війни. Тож актуальним залишається питання, що можна зробити вже зараз, щоб галузь стала і одним з драйверів повоєнного відновлення та розвитку української економіки.

П’ять місяців тому, 4 липня, в швейцарському місті Лугано уряд представив та обговорив з міжнародними партнерами такий собі український «план Маршалла» для України. Детальний план повоєнного відновлення містить понад 800 проектів за більш ніж п’ятнадцятьма напрямами. Один з напрямів — це розвиток секторів економіки з доданою вартістю. Більш ніж третина заходів тільки цього напряму припадає на розвиток ІТ-сектору. За підрахунками уряду, реалізація всієї програми потребуватиме приблизно $50 млрд, ще $5 млрд потрібні будуть для створення сприятливого бізнес-середовища, зокрема для сектору ІТ. Зрозуміло, що зараз у нас немає таких грошей, а реалізація плану відбуватиметься за тісної співпраці та підтримки міжнародних партнерів.

Втім, певні виклики перед економікою треба вирішувати вже тут і зараз. І в деяких випадках, як-от в ІТ, держава навіть має достатньо легкий та безболісний інструментарій для цього — наприклад, продовження пільги з ПДВ, дія якої спливає у цьому році, але яка цілком може стати одним зі стимулів компаніям лишатися в країні навіть попри нові безпекові складнощі. Більше того, у Верховній Раді вже є зареєстрований мною та колегами законопроєкт для цього. В умовах війни логіка такого рішення цілком обґрунтована.

Українські ІТ-компанії навіть в умовах війни залучили $350 млн інвестицій

За останніми оцінками, в українському ІТ-секторі на початок року працювали близько 300 тис. професіоналів, які успішно конкурують з європейськими спеціалістами. Це підтверджують і озвучені Мінекономрозвитку дані, що українські ІТ-компанії навіть в умовах війни залучили $350 млн інвестицій. Водночас, за даними IT Research Resilience, станом на травень-червень з країни виїхали близько 50−57 тисяч ІТ-фахівців. Враховуючи останні проблеми з електроенергією внаслідок терористичних масованих обстрілів Росії, можна очікувати нову хвилю виїзду українців за кордон. Тож перед державою постає виклик, як втримати компанії, які залишилися, від релокейту за межі країни — разом з українським людським капіталом, а також потенційними інвестиціями та податками.

Рішення цієї проблеми достатньо просте, навіть очевидне, але неймовірно складне у виконанні: держава повинна забезпечити бізнесу прозорі та вигідні умови роботи.

Одним з вдалих прикладів державної політики стимулювання ІТ-галузі є запровадження Дія.City — особливої правової моделі для українського сектору високих технологій. Резиденти Дія.City отримують спеціальне оподаткування з податком на виведений капітал замість податку на прибуток, лібералізацію трудових відносин і міжнародні стандарти захисту прав.

Ставка на ІТ — досить поширена державна стратегія у світі, тож конкурентна боротьба є запеклою. У 2019 році, згідно з Kearney Global Services Location Index, Україна перебувала на 20-му місці у світі за рівнем цифрового розвитку та можливостей. У 2021-му ми впали на 42-ге.

Ми відстали не через те що стояли на місці — просто інші бігли швидше, ніж ми. Наш добрий сусід Молдова з 2018 року пропонує IT-резидентам Moldova Innovation Technology Park платити замість семи один податок з обороту, а наш інший друг та сусід Польща пропонує одразу декілька альтернативних податкових преференцій.

Аналогічні процеси йдуть не лише у Європі. Так, Шрі-Ланка з 2020 року запропонувала IT-сектору повне звільнення від ПДВ і корпоративного податку.

Усі ці країни значно випереджають нас у Global Services Location Index — завдяки постійному спрощенню податкового режиму для технологічних компаній, у першу ж чергу — звільненню від ПДВ.

В Україні ІТ-індустрія була тимчасово звільнена від сплати ПДВ ще у 2013 році. Але термін дії цієї пільги спливає 1 січня 2023 року.

На тлі війни та загальної економічної ситуації додавати ще один аргумент на чашу терезів, що може схилити українські ІТ-компанії до релокації у привабливіші юрисдикції, здається мені стратегічно невірним. Саме тому ще у червні було запропоновано проєкт закону про подовження чинного пільгового режиму на 5 років. Перше січня все ближче — але проєкт, на жаль, досі не розглянутий парламентом.

Асоціація IT Ukraine, найбільше національне об'єднання IT-компаній, провела внутрішнє опитування серед компаній-учасниць, в якому попросила керівників компаній оцінити критичність питання про продовження дії ПДВ-пільг для постачальників програмної продукції на найближчий рік. 59.3% оцінили це питання як важливе для підтримання конкурентоздатності їхнього бізнесу.

У більшості ІТ-проєктів до 80−85% витрат становлять витрати на оплату послуг ІТ-спеціалістів, що не оподатковуються ПДВ. Тобто ІТ-компанії майже не отримують права на податковий кредит на такі операції, тому так званий «стимулюючий» кумулятивний ефект ПДВ, тобто вирахування вхідних сум ПДВ, фактично не працює.

До того ж, якщо повернути ПДВ на ІТ-послуги компаній, які продають свій програмний продукт на експорт, їм доведеться певний час чекати відшкодування податку з бюджету, а відтак кошти будуть якийсь час недоступні для розвитку бізнесу та нових проектів, що достатньо відчутно для швидкості бізнес-процесів у цій сфері.

Основними наслідками, у разі закінчення дії норми з ПДВ, за даними опитувань, українські IT-компанії вбачають: зниження конкурентоздатності українських ІТ-компаній, а відповідно — і зменшення надходжень валютного виторгу в країну, зменшення валового прибутку, скорочення робочих місць, згортання соціальних і благодійних проєктів, скорочення допомоги ЗСУ, зростання вартості продуктів для кінцевого споживача через вплив на ціноутворення.

Зазначається також, що наслідком збільшення податкового навантаження на компанію та підвищення вартості розробки програмного забезпечення і програмних продуктів стане зниження конкурентоздатності в очах іноземних замовників, а отже й зменшення надходження валютного виторгу в Україну.

ІТ-індустрія, попри воєнний стан та падіння економіки майже на третину, забезпечила, за даними Opendatabot, рекордні $5,5 млрд експортних надходжень за 9 місяців 2022 року. Війна — це форс-мажор, як для економіки загалом, так і для окремих галузей. У таких умовах задача держави забезпечувати передбачувані умови ведення бізнесу, тож збереження пільги з ПДВ для ІТ-компаній є логічним кроком у цьому напрямку.

В умовах війни та надзвичайно напруженої конкурентної боротьби між країнами у регіоні (Польща, Молдова, Білорусь і Румунія), будь-яке посилення податкового навантаження може призвести далеко не до очікуваного зростання бюджетних надходжень. Такі рішення навпаки можуть послабити конкурентні переваги однієї з найперспективніших галузей української економіки.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ