Читайте NV у Google
Як 3-й мікрорайон Степногірська перетворився для росіян на пастку
У російському інформаційному просторі вже давно побутувала думка, що командуванню 58-ї загальновійськової армії слід вивести особовий склад із цієї зони багатоповерхової забудови. Проте тривалий час цього не робили.
Навіть коли передові підрозділи Сил оборони України (СОУ) повернули контроль над станцією Плавні-Пасажирські в Плавнях і зачистили вулицю Каховську аж до станції 1138 км. Навіть коли передові підрозділи СОУ з’явилися на околицях вулиць Зеленої та Молодіжної в Кам’янському, а розв’язка траси М-18 із колишньою заправкою Енергоекспорт перейшла під контроль «місцевих».
Власне, пам’ятаєте історію з Центральною міською лікарнею в Куп’янську, де росіяни тримали оборону кілька місяців, час від часу отримуючи боєкомплект і провізію дронами, яким удавалося долетіти, а коли ті перестали долітати, то в лікарні почало відбуватися щось до непристойності й украй канібальськи-захопливе?
Пам’ятаєте історію з Центральною міською лікарнею в Куп’янську?
Отже, схожа ситуація зараз починає вимальовуватися в будівлі Степногірської дитячої музичної школи в 3-му мікрорайоні.
Здається, 58-ма загальновійськова армія увійде в історію не лише тим, що від січня 2025 року намагалася вийти на простір Степногірського плацдарму і, досягнувши піку цього процесу в лютому 2026-го, почала втрачати зони контролю, на захоплення яких витратила понад десять тисяч особового складу, а й тим, що покинула велику групу солдатів напризволяще — без їжі, води, боєкомплекту та взагалі… Не потрібен нам цей ваш Степногірськ!
А знаєте, що найцікавіше? Не здивуюся, якщо найближчим часом Путін присвоїть звання Героя Росії генерал-лейтенанту Сергієві Медведєву. Ну, або ж той приєднається до Івана Попова. Одне з двох. А як ви гадаєте? Який варіант ми невдовзі побачимо?
Текст опубліковано з дозволу автора