Два важливих моменти. Що сталося в Шереметьєво

Цікаво спостерігати за захисниками Superjet: «а що, нормальний літак, інші теж падають». Два великих пробіли в їхніх міркуваннях:

1. «Всього одна катастрофа за весь час експлуатації» (не враховуючи індонезійської, де дійсно була помилка пілота).

З огляду на те, який короткий час він експлуатується, як мало літаків літає, і скільки часу експлуатовані Superjet стоять на землі, одна катастрофа - це вже дуже багато. А порахуйте ще відмови й аварійні посадки - скільки разів пілотам вдавалося врятувати ситуацію при численних відмовах - тут і говорити нема чого.

2. Взагалі ані слова про те, як у літака могла відмовити вся автоматика і радіозв'язок - з нормальним літаком такого відбуватися не повинно.

Замилюють цю тему, переводять на помилки пілотів, починають соромити пасажирів за те, що хапали багаж. Коротко на цю тему: на російських авіалініях дуже слабкий інструктаж на цю тему, і багато росіян нечасто літають - чіткого розуміння, що не можна в такій ситуації діставати сумки, не вироблено. Але це все окрема розмова, а от принципове питання в тому, що у нормального літака не повинні відмовляти всі бортові системи - ні від удару блискавки, ні від чого.

Повторю ще раз економічну й управлінську сторону питання:

- Потрібно було спочатку робити ставку на конкуренцію в цивільному авіабудуванні.

- Ту, Іл, Ан і кооперація з Україною, ось ці військові проекти за конверсією (Сухий, Іркут). Хто буде краще витягати - тому і допомагати, а не робити ставку на одного монополіста.

- Потрібно було спочатку орієнтуватися на міжнародний ринок і експортні поставки, а не створювати виробнику тепличні умови вдома, змушуючи свої авіакомпанії купувати цей літак. Не зважаючи на проблеми, і тим самим розслабляючи виробника і стимулюючи його впихати клієнтам що попало.

Це - ази. Конкуренція проти монополії.

Текст опубліковано з дозволу автора

оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени