Дні воєнної економіки Росії полічені

Президент Росії Володимир Путін і його оточення хваляться, що санкції роблять Росію сильнішою, хоча при цьому постійно закликають скасувати всі обмеження. Водночас багато хто стверджує, що санкції не справляють великого ефекту, а інші доводять, що причина цього в їхній надмірній м’якості.

Я особисто вважаю, що нинішній режим санкцій щорічно відрізає 2−3% від російського ВВП, прирікаючи країну майже на стагнацію. Крім того, для Путіна ситуація тільки погіршуватиметься, що, можливо, зупинить його агресивну війну проти України.

У Києві 14 вересня на конференції «Ялтинська європейська стратегія» український генерал Кирило Буданов повідомив про отримання українською військовою розвідкою російських документів, з яких випливає, що Кремль має намір просити миру наприкінці 2025 року з економічних причин. Правда це чи ні, але такий сценарій логічний. Фінансові, технологічні та демографічні проблеми в російській економіці набагато серйозніші, ніж заведено вважати, при цьому путінська війна вже увійшла в історію своєю жорстокістю та дурістю.

Для Путіна ситуація буде тільки погіршуватися

Яким би не був результат подій на полі бою, Росія програє найбільше. Війни коштують дорого, і з 2014 року, коли Росія незаконно захопила українські території, її економіка зростала в середньому лише на 1% на рік. У поточних цінах ВВП Росії зменшився з $2,3 трлн у 2013 році до $1,9 трлн. Росія припинила бути наддержавою: покійний американський сенатор Джон Маккейн влучно назвав її «бензоколонкою, яка маскується під країну». Ба більше, ненадійність Росії зіпсувала її репутацію як постачальника енергоресурсів. Єдині галузі російської економіки, в яких спостерігається зростання, пов’язані з армією і супутньою інфраструктурою: держкомпанії продають державі свою продукцію за регульованими (і, ймовірно, завищеними) цінами. Уся інша економіка в кращому разі стагнує.

Те ж саме раніше відбувалося в СРСР, де економіст Григорій Ханін і журналіст Василь Селюнін виявили приховану інфляцію в розмірі 3% на рік. Сьогодні теж є такі ознаки: Центробанк Росії зберігає облікову ставку на рівні 19%, хоча стверджує, що річна інфляція дорівнює лише 9,1%. Ніхто не повинен вірити цим цифрам. Найімовірніше, влада представляє інфляцію як зростання реальної економіки.

Прихована інфляція означає, що західні фінансові санкції набагато ефективніші, ніж вважають багато спостерігачів. Так, загальний зовнішній борг Росії скоротився з $729 млрд наприкінці 2013 року до $303 млрд наприкінці березня 2024 року, а її держборг дорівнює лише 14% ВВП. Але від цього країні мало користі, тому що вона не може позичати за кордоном. Їй доводиться жити за рахунок податкових доходів і резервів, водночас половина російських валютних резервів заморожена в західних юрисдикціях із лютого 2022 року. Тим часом ліквідні резерви національного фонду добробуту Росії зменшилися до $55 млрд (або 2,8% ВВП) у березні 2024 року з максимального рівня $183 млрд 2021 року; більшість решти коштів інвестовані та неліквідні.

На тлі таких обмежень Росії доводиться утримувати щорічний дефіцит бюджету в межах 2% ВВП, відколи вона почала повномасштабне вторгнення (2022−2024 роки). За ВВП у розмірі $1,9 трлн такий дефіцит дорівнює приблизно $40 млрд на рік, а це означає, що державні резерви закінчаться наступного року, як і говорив Буданов. Хоча Росія підвищує податки на доходи фізичних і юридичних осіб, це мало чим допоможе в умовах економічної стагнації, при цьому влада не зможе продати багато облігацій на внутрішньому ринку.

Західні технологічні санкції теж кусаються. Росія не просто екстремально ізольована; її технологічне відставання посилюється масовою еміграцією освіченої молоді, репресіями в радянському дусі, а також путінською клептократією. Кремлю вдається пом’якшувати найгірші наслідки, купуючи санкційну західну техніку в Китаю, Туреччини та країн Центральної Азії, проте Захід поступово закриває ці канали за допомогою вторинних санкцій.

Водночас різко зменшився експорт озброєнь із Росії, бо вони потрібні їй самій. Досить ганебно Кремль змушений імпортувати артилерійські снаряди у свого ще більш відсталого сусіда — Північної Кореї. Хоча російське виробництво не зупиняється, зброя, що випускається, виявилася низької якості. І тут варто нагадати, що в нацистській Німеччині виробництво зброї досягло піку в липні 1944 року, незважаючи на багато місяців інтенсивних західних бомбардувань. Зрештою важлива якість, а не кількість.

Крім того, у Путіна закінчуються солдати. Згідно з оцінками США, 120 тисяч російських солдатів убито, а ще 180 тисяч поранено. Хоча Путін щойно оголосив, що російська армія має збільшитися на 180 тисяч осіб, офіційний рівень безробіття в Росії (2,4%) свідчить про те, що людей сильно не вистачає. Оскільки понад мільйон здорових росіян залишили країну в одному тільки 2022 році, багато хто вважає, що Путін не посміє оголосити нову велику мобілізацію.

З урахуванням усіх прихованих витрат, цього року Росія, ймовірно, витратить близько $190 млрд (або 10% ВВП) на війну, і ця цифра, напевно, стане піковим значенням, враховуючи обмеження західних фінансових санкцій. Коли Росія більше не зможе фінансувати бюджетний дефіцит, їй доведеться скорочувати держвидатки, хоча невоєнні видатки країни вже і так урізані до межі.

Тим часом Україна утримує Росію в безвихідній ситуації, витрачаючи на війну близько $100 млрд щорічно (половина надходить з її власного бюджету, а половина — у вигляді постачання зброї з-за кордону). Оскільки Росія платить своїм солдатам (і сім'ям загиблих солдатів) набагато більше, а її зброя низької якості, Україна могла б виграти війну, якби у неї було ще $50 млрд на рік, а також дозвіл бомбити військові цілі на території Росії.

Захід може забезпечити цю суму, конфіскувавши $300 млрд заморожених російських державних активів. Ці гроші критично важливі для того, щоб Україна змогла відбитися від агресора та відновити свою територіальну цілісність.

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Copyright: Project Syndicate 2024

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV