Facebook і Google в умовах інформаційної війни

Матеріал написаний у співавторстві з Кларою Вотавовою, співробітником Kremlin Watch в аналітичному центрі European Values

Інтернет-платформи поступово стали впливовими світовими редакторами. Згідно зі звітом Reuters Digital News за 2016 рік, 51% користувачів отримують доступ до онлайн-новин через соціальні мережі, дозволяючи їм підбирати новини за допомогою персоналізованих алгоритмів.

За оцінками експертів, в 2016 році Google і Facebook контролювали приблизно три чверті рекламного ринку США і відповідали за 90% зростання цього ринку. Тим часом, на тлі зниження доходів від реклами і зниження кількості читачів, традиційні медіа-компанії щосили намагаються побудувати нову бізнес-модель. Ситуація загрожує неприємними наслідками для якості та незалежності преси, а також може прискорити поширення дезінформації та пропаганди ненависті. З огляду на всі проблеми сучасної журналістики, західним урядам варто створити нормативну базу, яка змусить онлайн-платформи нести більшу відповідальність за контент.

І вже помітно рух в цьому напрямку. Унаслідок розвиненого захисту свободи слова в Сполучених Штатах, зараз найсуворішим регулятором дій онлайн-платформ є Європейська комісія. Було запропоновано дві ініціативи, покликані закріпити відповідальність за зміст платформ: реформа Директиви про аудіовізуальні засоби масової інформації і Кодекс поведінки по боротьбі з пропагандою ненависті в Інтернеті. Обидві ініціативи спрямовані на швидке розпізнавання і усунення пропаганди ненависті на онлайн-платформах. Німеччина зайняла ще більш жорстку позицію, представивши законопроект, що дозволяє штрафувати платформи, якщо ті будуть недостатньо швидко видаляти незаконний контент.

Втім, у цих регуляторних підходів є кілька недоліків. По-перше, будь-яке регулювання онлайн-платформ може посіяти невизначеність в цифровому бізнес-середовищі і ускладнити становище невеликих медіа-компаній і стартапів. По-друге, таке регулювання може також ускладнити доступ громадськості до інформації та, можливо, придушити свободу слова. Це викликає особливе занепокоєння, оскільки нинішнє визначення терміну «ненависть» в ЄС досить широке, а діюча політика, що сприяє швидкому усуненню незаконного контенту, ніяк не враховує свободу слова. Існуючі закони про засоби масової інформації не раз використовувалися владою для того, щоб змусити замовчати своїх супротивників, а термін «фейкові новини» був швидко підхоплений деякими політиками лише для дискредитації ЗМІ. Дуже легко уявити собі владу, яка використовує досить розмиті формулювання «фейкова новина» або «розпалювання ненависті» для того, щоб піддати цензурі незручні для неї погляди.

Використання точних визначень поняття «розпалювання ненависті» в законодавстві - єдиний спосіб уникнути такої ситуації. Крім того, делегування відповідальності за розпізнавання і усунення таких висловлювань самих онлайн-платформ загрожує подальшою «приватизацією управління», в результаті чого платформи зможуть регулювати поведінку мільярдів користувачів за допомогою специфічних умов обслуговування і непрозорої редакційної політики.

У відповідь на тиск з боку влади і громадянського суспільства, пік якого спостерігався після обрання Дональда Трампа президентом США, Facebook і Google запропонували заходи, спрямовані на боротьбу з поширенням шкідливих новин у співпраці з організаціями, що спеціалізуються на перевірці фактів.

Ця ініціатива, як правило, позитивно оцінюється експертами в галузі засобів масової інформації, але і в ній є спірні моменти. Використання реальних редакторів або організацій з перевірки фактів для визначення оригінальності або «фейковості» новин неминуче викличе звинувачення в політичному ухилі, оскільки алгоритми, використовувані цими фірмами, є комерційною таємницею. Крім того, завдяки розширенню своїх фільтруючих і редакційних функцій Facebook і Google можуть ще більше асимілюватися з середовищем ЗМІ і перетворитися де-факто на медіа-компанії монополісти світового масштабу. І нарешті, онлайн-платформи навряд чи досягнуть серйозного успіху в ситуації, коли їх бізнес-модель була побудована навколо надання своїм клієнтам контенту, який їм подобається. Це не стимулює створення якісних новин.

Регулювання діяльності онлайн-платформ - надзвичайно складна проблема. Проте, з огляду на виклики, з якими стикається журналістика, західним суспільствам не вдасться уникнути обговорення цього питання. Нижче наведені принципи, якими повинні керуватися уряди, онлайн-платформи, приватні компанії та громадянське суспільство при спробі контролювати коректну новинну політику онлайн-платформ.

Завдання уряду:

1. Вивчити використання алгоритмів онлайн-платформами, щоб виявити потенційні помилки і необ'єктивність. Зрозуміти, наскільки ці алгоритми є свідомим редакційним вибором і як це повинно відбиватися на відповідальності платформ.

2. Надати рекомендації щодо редакційної практики онлайн-платформ. Упевнитися, що вона прозора і відповідає принципам свободи слова і прав людини.

3. Правильно застосовувати існуюче законодавство до діяльності онлайн-платформ, зокрема, зі сфери авторського права, аудіовізуального і конкурентного права.

4. При створенні законодавства про фейкові новини і розпалювання ненависті варто розробити визначення для цих термінів, настільки конкретне, наскільки це можливо.

5. Переконатися, що на платформах встановлені відповідні механізми, що дозволяють користувачам скаржитися, якщо їх вміст на ньому несправедливо видалений.

Завдання онлайн-платформ:

1. Зберігати прозорість щодо редакційної практики.

2. Продовжувати співпрацю з журналістами і організаціями з перевірки фактів.

3. Графічно відрізняти новинний контент від інших постів.

4. Публічно заявити про свій намір підтримувати медіаграмотність і високоякісну журналістику.

5. Створити курси медійної грамотності, особливо в тих частинах світу, які недавно відносно недавно стали на шлях демократії і чий медіаринок не має сформованих традицій (наприклад, Центральна і Східна Європа).

Завдання громадянського суспільства:

1. Тиснути на онлайн-платформи, для максимальної прозорості їх редакційної діяльності.

2. Створювати тренд, який передбачає, що читання фейкових новин або пропаганди ненависті так само неправильно і «не круто», як вживання нездорової їжі.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом передруку колонок Якуба Янди. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

Більше поглядів тут