Читайте NV у Google
Іноді за донат у кількасот гривень ми не бачимо ані великого вибуху, ані знищеної цілі
Коли люди думають про пожертви на армію, вони уявляють собі дрон, що вражає ціль, або бронеавтомобіль, на якому військові виконують бойові завдання. Я бачу інше: щомісяця до нашого фонду надходить близько 270 запитів від підрозділів — і багато з них стосуються не ефектної картинки, а зарядної станції, Starlink чи планшетів для пункту управління.
Ми називаємо це «поточними потребами». Це регулярні потреби, без яких підрозділ не може працювати в повсякденному режимі: резервне живлення, зв’язок, ноутбуки, монітори, запчастини.
Коли ми запускаємо цільовий збір (наприклад, «Єдинозбір»), отримані кошти мають конкретне призначення: за них ми закуповуємо визначену номенклатуру — дрони-перехоплювачі Шахедів"та супутнє обладнання. Водночас пожертви на загальні рахунки фонду, не прив’язані до конкретного проєкту, формують ресурс для поточного забезпечення. Це дозволяє нам планувати закупівлі, контрактувати техніку заздалегідь і оперативно задовольняти критично важливі потреби сьогодення.
У цьому й полягає суть потокової обробки: запит закривається одразу після того, як він виник.
Цикл, а не разова передача
За кожним із цих запитів стоїть однаковий алгоритм дій. Спочатку ми отримуємо та перевіряємо запит, потім визначаємо пріоритет і задовольняємо потребу залежно від наявних ресурсів. Однак на цьому все не завершується: такі поставки потрібні постійно. Йдеться не про разову закупівлю, а про витратні матеріали, які необхідні завжди і без яких просто нічого не працює. Майно повсякденного вжитку щодня ламається, зношується або знищується в бойових умовах, тому його запаси доводиться поповнювати безперервно.
Це менш видовищно. Але саме з цього складається повсякденна робота військ
З майже 270 запитів на місяць ми закриваємо в середньому 56%. На перший погляд, ця цифра може здатися не такою вже й великою. Але це частка від усіх запитів — від підрозділів на фронті й у тилу, від тих, хто вже виконує бойові завдання, і тих, хто тільки формується.
У 2025 році в такий спосіб ми підтримали 267 підрозділів і спрямували на поточне забезпечення понад 413 мільйонів гривень. Це другий за обсягом напрям роботи фонду за рік.
Коли техніка є, а працювати нею неможливо
Уявімо підрозділ, який має дрони, автомобілі, біноклі, рації та боєприпаси, але не має засобів резервного живлення. Або ж є дрони, але немає наземної станції. Або є пункт управління, але немає планшетів, моніторів чи ноутбуків.
Формально підрозділ має чимало чого в наявності, проте фактично бойове завдання може залишитися невиконаним через «незначну» номенклатуру.
У цьому й полягає головна особливість «поточки»: ми купуємо не щось велике й помітне, а один відсутній елемент, без якого не працює вся система.
Важливо пам’ятати, що будь-яка, навіть найсучасніша технологія потребує відповідної інфраструктури: електроживлення, зв’язку, оператора, ремонту, запчастин, транспорту та управління. Тому фонд часто купує саме ту єдину деталь, яка нарешті дозволяє вже переданій техніці почати працювати.
Чому поточний збір складно «продати» так само, як гучний
Великі збори мають те, чого майже ніколи немає в поточній діяльності — чіткі комунікаційні межі та масштабну мету. Навколо збору можна побудувати інформаційну кампанію: залучити партнерів, створити яскраві відео та інші матеріали, вигадати додаткові механіки фандрейзингу, об'єднати різні аудиторії заради однієї мети. Такий збір має конкретну суму, зрозумілий продукт і фінальну точку: зібрали, закупили, передали, показали результат.
Поточна діяльність влаштована інакше. Її результат часто полягає в тому, що нічого не зупинилося. Продовжує працювати зв’язок. Злетів дрон. Працює оператор. Є чим зарядити тепловізор. Є чим відремонтувати машину. Це менш видовищно. Але саме з цього й складається повсякденна робота військ.
Можна втомитися від донатів і думати, що на п’ятому році повномасштабної війни вони вже нічого не змінюють. Але варто поглянути на те, що стало можливим завдяки цій підтримці.
Донати забезпечили час і ресурси для розробки FPV-дронів, дронів-перехоплювачів, систем супутникового цілевказання для ударів на середні й великі відстані, а також наземних роботизованих комплексів для логістики та евакуації поранених. Багато рішень, які сьогодні здаються невід'ємною частиною війни, ще кілька років тому просто не існували.
Ми часто хочемо бачити результат свого донату. Щоб була мета, цифра, масштабне фото передачі допомоги, відео з фронту. Із поточною підтримкою все інакше. Її результат — у тому, що бойова система продовжує працювати.
Іноді за донат у кілька сотень гривень ми не бачимо ні потужного вибуху, ні знищеної цілі. Ми купуємо дещо важливіше — ще один день вільної України.