Екзистенційний виклик влади. Що спільного у «інвестняні» і префекта?
Українська влада все ніяк не змириться, що суспільство подорослішало
На шляху з УРСР до Республіки Україна, українська влада стикалася, стикається і стикатиметься з багатьма екзистенційними викликами. І це нормально, коли люди виходять з рабства і прямують до свободи, вони стикаються з викликами, які несе незалежність. З такими ж викликами стикається держава, чий народ крокує з ролі підданих до акціонерів країни.
Спостерігаючи за всіма попередніми владами і сьогоднішньою, зауважив, що екзистенційний виклик сприйняття людини як суб'єкта, який може дбати про себе сам, будь-яка українська влада ніяк не здолає.
Історія з «інвестнянями», які за руку водять інвесторів по коридорам влади, та префектами, які здійснюють жорсткий нагляд за місцевим самоврядуванням, є яскравим свідченням того. Дрейфуючи від тоталітарного режиму в демократичну систему координат всі влади болісно сприймали будь-яке зменшення чи обмеження власного впливу на процеси життєдіяльності в країні.
Зменшення частки перерозподілу ВВП через держбюджет, перехід від ручного режиму управління в управління за прозорими алгоритмами та правилами, від монополії на істино-правильну державницьку позицію до плюралізму думок та права дискурсу про те, а яку ж країну ми маємо побудувати разом. Все це, і багато іншого подібного наведеному вище, всі українські влади сприймали як особисту загрозу.
Мені влада алегорично нагадує батьків, які виросли в Радянському Союзі і сформувались там як особистості, намагаючись подбати про власних дітей і вберегти їх від ризиків надмірно втручаються в їх життя, намагаючись обрати їм університет, спеціальність і навіть професію, а потім намагаючись допомогти з працевлаштуванням, болісно сприймають спротив надмірній опіці з боку своїх чад.
Так, діти виросли і прагнуть незалежності. Вони визначились з власним покликанням. Вони хочуть самі визначати власні життєві орієнтири. Вони вимагають можливості самостійно приймати рішення, робити помилки, вчитися і набиратись власної життєвої мудрості. Але для батьків діти — це завжди діти…
Так і українська влада (якщо сприймати її з презумпції добрих намірів, хоча вона дуже часто доводила інші мотиви своїх дій) все ніяк не змириться, що суспільство подорослішало. Дуже багато з нас хоче будувати власну справу і самотужки заробляти собі на життя. Ми хочемо мати можливість самостійно визначати як мають розвиватись наші громади. І це невичерпний перелік.
Нам вже не потрібні ані «бізнес-няні», ані наглядачі-префекти… Натомість нам дуже потрібні якісні умови для самореалізації, правила, які працюють, правоохоронна система, яка захищає наші права та свободи, суди, в яких можна знайти справедливість… Це ж потрібно й інвесторам, яких влада запрошує в Україну з-за кордону.
Україна — не Росія. Нам не потрібні царі, які про нас дбають. Свобода і гідність — наша релігія. Ми це доводили неодноразово. Боролися за це. Змінювали влади, які були не здатні це осягнути. І платили високу ціну. Той, хто спроможеться творити нам таку країну, де кожен з нас почуватиметься вільним і таким, до якого з гідністю ставиться наша держава, отримає належну підтримку від нас. Та влада, яка візьме цю планку і подолає цей екзистенційний виклик сприйняття людини як суб'єкта, який може дбати про себе сам, стане на тривалий час новою політичною елітою країни.
Команда Зеленського ще не вичерпала цю можливість. Намір провести консультації для доопрацювання змін до Конституції України, зокрема готовність переглянути роль префектів, це тому свідчення. Наступним кроком у розвиток конструктивної взаємодії між владою та суспільством може стати системна політична реформа, яку я описав в минулій колонці. А там глядиш, можна увійти і в історію!
Станом на зараз США є домівкою свободи і демократії. Країною, де кожен громадянин чи іммігрант, якщо докладе зусиль, може спромогтись стати мільйонером. Час владі припинити підтримувати життєдіяльність зараженої радянщиною держави-опікуна і почати творити республіку відкритих можливостей, яка складе американській конкуренцію!
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ