Чкалівський сквер та розвиток науки
Чкалівському скверу, який більшість киян знає через чудовий старовинний фонтан, скоро виповнюється сто років
Його створили у 1920-х біля будівлі київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, у якій зараз знаходиться Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Центральна споруда скверу, один зі знаменитих фонтанів Термена, ще старший, його створили аж у 1900-му році, а у сквер перенесли з Софіївської площі. Всього фонтанів Термена у Києві сім. У Чкалівському сквері, Маріїнському та Хрещатому парках, біля Золотих воріт та театру імені Івана Франка стоять п’ять великих, а на Михайлівській площі та у Поліцейському сквері — два маленьких.
Біля Чкалівського скверу стоїть будівля Інституту геологічних наук, який, на жаль, є першопричиною протистояння між забудовниками та місцевими жителями протягом майже 20 років.
Почалася ця сумна історія з того, що у 2003-му Інститут геології домовився із забудовником «Київміськбуд-1» про будівництво прибудови до головного корпусу інституту. Ідея цієї співпраці полягала у тому, що забудовник мав зробити з невеличкого флігеля та тимчасових майстерень Інституту офісний центр на 4 тисячі квадратів. 85% тих офісів «Київміськбуд-1» планував забрати собі за фінансування будівництва, а 15% - віддати науковцям.
Цікаво, що за цією домовленістю Інститут віддавав під забудову 320 кв. м флігеля та 140 кв. м майстерень, а отримував у результаті всієї схеми лише 600 квадратних метрів офісів.
Тобто на папері вся ця епопея почалася через 140 квадратних метрів, яких конче не вистачало Інституту геології для розвитку вітчизняної науки. Саме заради цих додаткових 140 метрів Київрада нібито й віддала Інституту у 2004 році ділянку, яка межує з Чкалівським сквером. А дві сусідні ділянки передала компанії «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь» під ЖК вже без посилань на розвиток науки, просто за умови передачі 10% квартир у власність міста.
У стінах КМДА кажуть, що в реальності все було зовсім інакше і хтось просто хотів заробити грошей. А ще — що першим бенефіціаром забудови був «завгосп Кучми» Ігор Бакай, який втік до Росії, через що проект на певному етапі й заморозили. Але хіба ж це доведеш.
Яким саме чином квартири та паркінги замість Чкалівського скверу допоможуть геології
Отже, у 2005 році Інститут геології отримав дозвіл на проектування, а за рік усі інші погодження. Будівництво почали у 2007 році і воно майже одразу викликало протест місцевих мешканців, які не зрозуміли, чому чудовий сквер має стати прибудинковою територією офісного центру та ЖК і як саме ця жертва допоможе вітчизняній науці.
Допоміг не лише протест місцевих, а й економічна криза — з кінця 2008 по 2016 будівництво було призупинено. Але геологи не здавалися і у 2009 році отримали другий дозвіл на будівництво — тепер вже на багатофункціональний комплекс на 12 поверхів, де мали розміщуватися 38 квартир та паркінг на 60 місць. Де саме мали розміститися геологи зі своїми лабораторіями та кабінетами (у квартирах чи у паркінгу), у документах, на жаль, вказано не було.
Шість років після цього у сквері панувала відносна тиша, аж поки у 2015-му у будівництво не зайшла компанія «Ділайвест», за даними ЗМІ та реєстрів, пов’язана із співзасновницею будівельної компанії «Stolitsa Group» Владою Молчановою та діючою депутаткою Київради від Батьківщини Богданою Тимощук. Співпрацює компанія з геологами все по тому ж договору дольової участі 2003 року, тобто офіційною причиною будівництва ЖК впритул до скверу все ще є розвиток науки.
Після того, як у 2017 у сквері встановили будівельний паркан, місцеві почали діяти — повалили паркан, зібрали більше тисячі підписів проти цієї забудови та створили місцеву ініціативу. Тоді я якраз була депутатом цього округу, а у цьому сквері, до речі, виросла — тому ми з сусідами разом отримували приписи (будівництво не погоджене з органами культурної спадщини) та реєстрували проекти рішень Київради, то про звернення до Національної академії наук України та Інституту геології, то про розірвання договору оренди.
От тільки депутати великих фракції аж ніяк не палали бажанням допомагати у збереженні Чкалівського — як за моєї каденції, так і зараз вирішення питання затягується безкінечними робочими групами та саботажем. Наприклад, за мій проект рішення про розірвання договору оренди Київрада не проголосувала тричі, причому у дуже винахідливий спосіб. На першому засіданні до нього не дійшли, на другому «не дійти» було вже складніше, тому засідання несподівано завершили якраз перед цим питанням. А на третьому засіданні, під час моєї промови щодо цього питання, депутати кількох фракцій почали масово виходити з зали — певно, у туалет чи по каву. Ця втеча була настільки помітною, що активісти навіть встигли сфотографувати їх на пам’ять.
Зараз, на жаль, протистояння продовжується — «Ділайвест» намагається облаштувати проїзд для важкої техніки, місцеві намагаються цьому запобігти та зберегти Чкалівський, офіційний бенефіціар цієї забудови сидить у складі Батьківщини на Хрещатику, 36.
А науковці мовчать та намагаються про себе не нагадувати. Ну, бо досі ж ніхто так і не пояснив, яким саме чином квартири та паркінги замість Чкалівського скверу допоможуть геології.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ