Людство проти COVID-19. Чим небезпечний «вакцинний націоналізм»
Зараз ми здаємо історичний тест на можливість об'єднуватися проти спільної загрози
З кожним днем посилюється «вакцинний націоналізм», здатний перешкодити глобальним спробам зупинити пандемію COVID-19. До середині березня коронавірусом заразилося близько 120 мільйонів осіб у всьому світі, він став причиною 2,6 мільйона смертей. Це величезні числа, але в них входить лише невелика частина світового населення, а це значить — пандемію чекає ще довгий шлях.
Доброю новиною є те, що для боротьби з цією кризою уживаються виняткові заходи. Адже для того, щоб вакцина пройшла через всі стадії розробки і затвердження в звичайних умовах потрібно до 10 років, а фармацевтичним компаніям вдалося закінчити цей процес менш ніж за рік. Всесвітня організація охорони здоров’я затвердила чотири вакцини проти COVID-19 для екстреного застосування, швидше за все, за ними підуть і інші. До того ж в швидкому темпі створювалися нові амбітні глобальні механізми, щоб здійснити швидку і рівномірну поставку вакцин по всьому світу.
Наприклад, з квітня 2020 року ініціатива ВООЗ щодо прискорення доступу до засобів для боротьби з COVID-19 (АСТ), що стосується всіх аспектів боротьби з пандемією, допомагала боротися з вірусом, організувавши одні з найбільш швидко скоординованих світових зусиль в історії сфери суспільної охорони здоров’я. А механізм COVAX дозволив почати поставку вакцин у як мінімум 50 бідних країн і країн із середнім достатком (хоча початкове забезпечення на ранніх стадіях виробництва вакцини було обмежено).
Але крім цих ініціатив більшість країн сконцентровані на власних проблемах, нехтуючи світовими зв’язками. Це робить усіх нас вразливими доти, поки вірус не буде викорінено повсюдно. Як підкреслює ВООЗ, ніхто з нас не в безпеці, поки ми всі не в безпеці.
Як ми бачимо, великий ризик того, що нові штами вірусу можуть порушити і навіть зірвати процес вакцинації. Зараз ми маємо справу з трьома новими варіантами — британським (B.1.1.7), південноафриканським (B.1.351) і бразильським (P.1), і невідомо, де може з’явитися наступний. Чим довше триває пандемія, тим більше у вірусу шансів виробити нову небезпечну мутацію, яка дозволить йому обійти захист, який дають нинішні вакцини. І питання тут не в тому, чи станеться це, а в тому — коли?
І коли з’являться нові штами, нам варто очікувати, що вони рано чи пізно поширяться по всьому світу. Ми вже повинні розуміти, що національні кордони і фізична дистанція дають лише обмежений захист.
Крім захисту від біологічної загрози, у всеосяжної і скоординованої світової відповіді є і явна економічна мотивація. З огляду на нашу вкрай інтегровану світову економіку, безвихідне становище в одному регіоні явно відгукнеться й у інших місцях. Страшне недавнє дослідження, зроблене на замовлення Міжнародної торгової палати, застерігає, що «світова економіка втратить до $9,2 трлн, якщо уряди не зможуть дати доступ країнам, що розвиваються, до вакцин проти COVID-19, і близько половини цього тягаря впаде на плечі розвинених економік». У доповідях RAND Europe і Eurasia Group теж дійшли подібних висновків.
Вартість боротьби з пандемією повинна розглядатися в перспективі. Ініціатива АСТ спочатку потребувала $38 мільярдів на 2020−21 рр. Безпрецедентна мобілізація ресурсів, проведена урядами і приватним сектором у вигляді філантропічних та колективних вкладів, зменшила брак фінансування до $22 мільярдів. Це здається дрібницею в порівнянні зі згаданими вище потенційними втратами, не кажучи вже про трильйони доларів, які вже були витрачені на підтримку домогосподарств і бізнесів у минулому році.
І все ж загроза вакцинного націоналізму залишається суттєвою. Уряди перебувають під сильним політичним тиском — від них вимагають забезпечити вакцинами своє населення, перш ніж дозволити відправити дози ще кудись. І деякі країни, наприклад, Китай, Індія і Росія, стали використовувати поставку вакцин як інструмент зовнішньої політики.
Але яким би спокусливим не був «вакцинний націоналізм» для політиків — він в кінцевому підсумку саморуйнівний. Кожне нове обмеження невідворотно заважає повноцінному проведенню вакцинації і збільшує ймовірність того, що вакцини не опиняться там, де вони потрібні якомога швидше. Нам, більше ніж коли-небудь, потрібна відкрита, прозора світова економіка, що добре функціонує. І зараз нам потрібні політичні лідери, які будуть діяти як державні діячі, а не тактики.
Не сумнівайтеся — зараз ми здаємо історичний тест на можливість об'єднуватися проти спільної загрози. Всі наші звичайні конфлікти, протистояння і джерела геополітичного напруження, звичайно, зберігаються. Але питання полягає в тому, чи зможемо ми залишити їх осторонь, коли цього вимагатиме ситуація.
Зараз йде боротьба нас проти них — людства проти вірусу і безлічі його мутацій. Ми або вистоїмо, або впадемо разом.
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікування повної версії тексту заборонене.
Copyright: Project Syndicate, 2021
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ