Путін досягнув своєї мети і програв?
Звичний для світу порядок, здається, невдовзі остаточно зникне
Невдовзі після початку повномасштабної російської агресії я написав статтю з промовистою назвою «Чого хоче Путін?», в якій аргументував, що основним мотивом дій кремлівського диктатора є психологічний феномен, відомий як «жага хаосу». Його суть полягає в тому, що за певних обставин люди, невдоволені своїм соціальним становищем, прагнуть зруйнувати існуючий порядок, аби в хаосі, що виникне, здобути для себе вигіднішу позицію.
Так-от, Путін неодноразово висловлював невдоволення маргінальним становищем, у якому опинилася Росія після розпаду радянської імперії, і прагнув повернути їй утрачений статус. Відверта й прихована агресія проти інших держав стала проявом його бажання зруйнувати світовий порядок, щоб у створеному хаосі спробувати здобути для Росії краще місце.
Сьогодні можна стверджувати, що зруйнувати світовий порядок йому майже вдалося. Звісно, він був не єдиним, хто доклав до цього руку, і роль Дональда Трампа, можливо, виявилася навіть більшою, ніж путінська. Проте головне інше: звичний для світу порядок, здається, невдовзі остаточно зникне. Відчайдушні спроби окремих західних країн його врятувати поки були марними.
Зруйнувати світовий порядок йому майже вдалося
Втім, іронія путінської долі полягає в тому, що, хоча перша частина його задуму вдалася — старий порядок майже зруйновано, — з другою частиною плану виникли безнадійні проблеми. Становища світового лідера Путін так і не досяг. Ба більше, останніми місяцями доля, здається, вирішила познущатися з нього ще сильніше. Його головний суперник — США — не лише не втрачають позицій, а й послідовно їх зміцнюють. Якщо ще рік-два тому, аналітики задавались питанням, чи можна й надалі вважати Вашингтон світовим гегемоном, то сьогодні в цьому сумнівається дедалі менше людей. Завдяки активності Дональда Трампа, Сполучені Штати взяли стратегічну ініціативу розвитку світу у свої руки, а іншим державам залишається хіба що підлаштовуватися під їхні дії.
Натомість Росія втратила можливість стати одним зі світових гегемонів, як це було за часів СРСР: вона безнадійно застрягла у війні з Україною, її економіка працює в режимі виживання, а колишні партнери систематично отримують «на горіхи» від Трампа. Москви ж вистачає хіба на те, аби висловлювати стурбованість, коли США захоплюють дружніх до неї диктаторів чи кораблі, та обмінювати черговий кілометр української території на життя свого тисячі і одного солдата.
Отож, схоже на те, що в Росії мало шансів знову піднятись на світовий п'єдестал. Звичайно, вона навчилась доволі ефективно виживати в умовах санкційного тиску. Проте виживати — не означає процвітати. Загалом РФ є виснаженою та неефективною державою. Єдиним козирем, яким вона все ще може розмахувати, є армія, що попри свою невисоку ефективність, є достатньо великою та організованою, аби створювати проблеми для інших країн.
Саме цим, гадаю, Росія й займатиметься надалі. Опинившись у ситуації ще більшої маргіналізації, Путін продовжуватиме сіяти хаос аби зруйнувати тепер уже новий, але так само невигідний для себе світовий порядок. Чи вітатимуть таку роль Вашингтон і Пекін, які, схоже, отримуватимуть найбільше вигоди від нового світоустрою, покаже час.