Що Зеленський робитиме проти балістики

● Майже вся балістика долетіла. Війська Росії вночі 30 липня завдали масованого комбінованого повітряного удару по Україні із застосуванням 358 засобів. Протиповітряна оборона знешкодила 320 цілей, підрахували у Повітряних силах ЗСУ.

За даними військових, Росія запустила вночі 284 БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, дронів-імітаторів типу Пародія та 74 ракети: 4 протикорабельні ракети Циркон/Онікс; 9 балістичних ракет Іскандер-М/С-400/KN-23; 61 крилату Х-101/Калібр. Протиповітряною обороною знешкоджено 265 дронів і 55 ракет — одну балістичну ракету Іскандер-М/С-400/KN-23 та 54 Х-101/Калібр. Основним напрямком нічного удару стали Київська та Львівська області.

● Масований удар — тепер і по західному регіону. Вночі вибухи лунали у Полтаві, Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Сумах, Вінниці, Харкові та Львові. Востаннє РФ масовано атакувала західні області у березні. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що загалом по країні станом на 10 ранку було відомо про вісім загиблих людей, десятки людей поранені. За його словами, «в умовах, коли ракет для ППО від партнерів критично не вистачає, наші воїни роблять просто нереальні речі, демонструючи дуже високий рівень професіоналізму».

У селі Радушне в передмісті Кривого Рогу внаслідок прямого влучення балістичної ракети по приватному будинку, де жила багатодітна родина Воронових, загинули дівчинки 5 та 12 років та четверо дорослих, розповів зранку голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул. Ще вісім людей отримали поранення, серед них є двоє дітей — хлопчики 6 та 15 років.

О 16−30 Володимир Зеленський повідомив: зараз підтверджена загибель трьох дітей із сім'ї Воронових та їхніх батьків. Доля ще чотирьох дітей, а також півторарічного внука Артема та Олени Воронових з’ясовується. «Жахливий злочин російської війни проти України — проти звичайних людей, проти звичайного життя», — наголосив президент. Він також акцентував на тому, що трагедію українців мають бачити «ті, хто ухвалює рішення — рішення в Пентагоні, у європейських столицях і всюди у світі, де є можливість допомогти Україні захистити життя». «Це російське зло можна зупинити тільки всім світом. Ніхто у світі не може бути залишений сам на сам проти такого терору», — додав Зеленський.

У Львові загинув один місцевий мешканець, постраждали 34 людини, 15 госпіталізували. Серед потерпілих є діти. Одна дитина — в лікарні. Мер міста Андрій Садовий повідомив, що загалом пошкоджено понад 20 житлових будинків, а також школу і два дитячі садки. За його словами, у місті було пряме влучення ракети до житлового будинку, всього 22 ракети були направлені, багато було збито.

У Києві, в Оболонському районі, загорілися торговельні павільйони на території ринку (того самого, що на Петрівці - «книжкового»). Відомо про одного постраждалого. У Святошинському районі сталася пожежа на території гаражного кооперативу. Під час її ліквідації рятувальники виявили тіло загиблого. Також постраждав чоловік, якого госпіталізували. Загоряння вже ліквідовано.

На Житомирщині внаслідок російської атаки постраждали 6 людей, серед них — 3 дітей. Росіяни влучили в аграрне підприємство.

Уночі, під час масованої атаки, ворог влучив у сортувальний термінал Нової пошти в Полтаві.

● Метро знову стало головним укриттям Києва. Під час російської масованої атаки на Київ на станціях столичного метрополітену укривалися понад 56 тисяч людей. Поширена у Мережі інформація про те, що деякі станції не пускали людей, не відповідає дійсності, заявили в Київському метрополітені.

Усі станції після оголошення повітряної тривоги були відкриті та працювали у режимі укриття, додали там.

● Зеленський обіцяє асиметричні заходи проти балістики. Визначено рішення, технологічні кроки та асиметричні заходи, які мають посилити захист України від російських балістичних ракет. Про це розповів президент Володимир Зеленський за підсумками доповідей головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генштабу Ігоря Скибюка, виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника керівника ОП Павла Паліси.

За словами президента, було обговорено виклики через тактику ударів РФ балістичними ракетами та спроможність України протидіяти їй, — як на військовому, так і на дипломатичному рівнях.

● Як Польща відреагувала на російську ракету. У Люблінському воєводстві (приблизно за 100 км від українського кордону) вночі 30 липня, ймовірно, впала російська ракета Х-101, заявив польський прем'єр Дональд Туск. «Ми були готові збити ракету, якби вона продовжила політ. Усе вказує на те, що це була російська крилата ракета Х-101», — запевнив він. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зауважив у Х, що ракети Х-101 використовуються виключно російськими стратегічними повітряними силами.

Туск також повідомив, що провів координаційну нараду з військовими, поліцією та іншими службами. Він пояснив, що підтримує зв’язок з лідерами європейських країн щодо порушення повітряного простору Польщі. «Усі заявляють про повну солідарність та готовність до будь-якої допомоги», — додав польський прем'єр. Також він пояснив, що нема підстав вважати саме Польщу ціллю цієї ракети.

Вночі, під час масованої російської атаки на Україну, зокрема на західні області, у Польщі пролунав потужний вибух. Польська поліція вранці виявила у Люблінському воєводстві вирву та уламки неідентифікованого об'єкта, — у полі між селами Тарнава-Колонія та Токари. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це російська крилата ракета перетнула україно-польський кордон, порушивши повітряний простір НАТО.

НАТО перебуває у постійному контакті з польською владою після інциденту з порушенням повітряного простору країни російською ракетою, повідомив речник Верховного штабу об'єднаних збройних сил НАТО в Європі полковник Мартін О’Доннелл.

● Переказуючи вчорашню розмову з Володимиром Зеленським, Туск заявив: «Ситуація доволі зрозуміла: наступні 100 днів можуть вирішити результат цієї війни, і шанс тут 50 на 50». Також він зауважив, що під час зустрічі у Любліні президент Зеленський передав інформацію про запланований масований російський удар по Україні.

● Склади палають у Росії. У російському місті Сарапул (Удмуртія) вночі 30 липня дрони атакували логістичний комплекс Wildberries, там виникла пожежа. Також вночі БпЛА вдарили по складу Wildberries у російській Пензі - десь за 1,4 тис км від українського кордону. Цей логістичний центр є одним із ключових розподільчих хабів компанії, що обслуговує Приволзький федеральний округ РФ.

Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Мадяр Бровді підтвердив ураження чергових складів Wildberries та натякнув, що атаки триватимуть. У своєму дописі у TГ він зазначив, що «дикоягідний фіолетовий саван крокує болотами». «Посьілка не придет», ні з дроном, ні з вібратором; віднині ні в Пензу, ні в Красну армію. Перепрошую, Удмуртію", — вказав Мадяр. «Сьомий, восьмий…, поки менше ніж більше, але то поки. А пак увидиме», — йдеться у дописі командувача СБС ЗСУ.

● Мінус РЛС та танкери. Сили безпілотних систем уразили базу морських безекіпажних катерів у Криму, засоби ППО, радіолокаційні комплекси, майданчик пуску ударних БпЛА у Донецьку та інші цілі російської армії як у самій РФ, так і на тимчасово окупованих територіях України.

Крім того, у межах операції МоЛоЧКа уражено чотири танкери. Загалом від початку операції, що стартувала 6 липня 2026 року, уражено 205 суден: 130 — в Азовському морі та 75 — у Чорному морі.

● Велика перевірка ТЦК. Держбюро розслідувань (ДБР) у взаємодії з Генштабом ЗСУ провело спецоперацію Чесний призов, в рамках якої слідчі дії пройшли у понад 100 ТЦК та СП у більшості регіонів країни.

У ДБР наголосили, що йдеться про комплексну роботу з очищення системи, а не реакцію на окремий випадок. «Основна увага правоохоронців зосереджена на фактах сприяння ухиленню від мобілізації за гроші, а також перевищення військовослужбовцями ТЦК службових повноважень, зокрема побиттях та катуваннях військовозобов'язаних», — додали у бюро.

● А ще ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом падіння українського винищувача F-16 у Полтавській області, що сталось напередодні.

І насамкінець:

● Нацбанк погіршив прогноз інфляції в Україні на 2026 рік з 9,4% у попередньому квітневому прогнозі до 10,0%, а на 2027-й — з 6,5% до 6,9%. «Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси. Інфляційні очікування загалом були стійкими, однак залишалися підвищеними», — зауважив регулятор.

Правління НБУ ще й підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 15,5% річних через стійке посилення фундаментального цінового тиску та очікуване пришвидшення інфляції до кінця року.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.