Не «відповідь за Wildberries». У чому особливість обстрілу в ніч на 30 липня
Читайте NV у Google
Аналіз сьогоднішньої атаки в контексті місяця
За даними Повітряних сил України, у ніч проти 30 липня Росія застосувала проти України 74 ракети. Це — наголошую — плановий обстріл. Не «відповідь», адже з боку агресора не може бути «відповідей». Не «за Wildberries», не за фото з Трампом. Плановий масований обстріл.
У липні було два обстріли, аналогічні за кількістю ракет: 1−2 липня — 74 ракети та 5−6 липня — 68 ракет. Попередній масований обстріл відбувся 19 липня — 41 ракета. У червні було два масовані обстріли — 70 і 73 ракети.
Тобто ми бачимо: понад 70 ракет — це фактично межа для одноразової атаки Росії. Більше було лише одного разу за останні місяці — 23−24 травня, коли росіяни влаштували «психічну атаку» із застосуванням 90 ракет.
У чому полягають аномалії липня? Якщо підходити формально — у межах календарного місяця, — то картина така.
У чому полягають аномалії липня?
Станом на 30 липня Росія застосувала проти України вдвічі більше ракет, ніж у червні: 364 проти 178. У липні не було Кинджалів, натомість удвічі побільшало Цирконів/Оніксів (31 проти 16).
Кількість балістичних ракет зросла на 34%: 125 проти 93.
Було запущено у 2,3 разу більше крилатих ракет: 146 проти 62. У 10 разів зросла кількість керованих авіаційних ракет: 51 проти 5. До того ж Росія застосувала 11 протирадіолокаційних ракет.
Загалом протягом календарного липня відбулося 4 масовані ракетні обстріли та близько десятка проміжних.
Утім, я вважаю, що підрахунок ракет за календарними місяцями за нинішньої тактики росіян (один масований обстріл приблизно раз на два тижні) спотворює картину.
Крім того, на статистику вплинув «позаплановий» обстріл, приурочений до саміту НАТО.
Якщо відняти «обстріл до саміту» й умовно перенести останній обстріл на два дні — з 30 липня на 1 серпня (рівно через два тижні після 19 липня), — ми отримаємо іншу статистику: без різкого зростання, на рівні травня. Але з чіткою відмінністю: збільшенням застосування керованих авіаційних ракет. Про загальне зростання можна буде говорити, якщо в серпні росіяни застосують 300−350 ракет.
Як це інтерпретувати? Якщо формально: кількість балістичних ракет — не у відсотках чи разах, а в одиницях — зросла на 32 порівняно з червнем і на 39 порівняно з травнем. Якщо відняти потенційно «зайвий» обстріл за місяць та обстріл «до саміту», отримаємо цифри, співставні з показниками попередніх місяців.
Також запустили на 16 більше Цирконів/Оніксів. Тут спостерігається стале зростання від місяця до місяця. У його природі слід розбиратися окремо.
Загалом напрошується висновок: навіть якщо росіяни дещо наростили обсяги виробництва, то, найімовірніше, задля загального збільшення вони трохи використали свої запаси (адже щомісяця вони трохи відкладають).
Це стосується і крилатих ракет: у червні їх використали на 40 одиниць менше, ніж у травні. У липні застосували заощаджене та дістали ракети з запасів.
Якби йшлося про стабільне нарощування виробництва, вони б якось рівномірно розподілили активність протягом місяця. Натомість загальна кількість ракет у першій і другій половині місяця приблизно однакова, але структура відрізняється. У другій половині липня було менше балістики, натомість більше Цирконів/Оніксів та керованих авіаційних ракет.
Ще одна особливість: посилюється тенденція до зниження загальної кількості ударних БПЛА, проте зростає кількість реактивних Шахедів і Бандеролей. Їх стає більше, але як це виглядає в цифрах — побачимо трохи згодом.
Місяць іще не закінчився, детально розберемося на початку серпня.
Загальний висновок залишається незмінним: Україні щомісяця потрібно понад 300 сучасних ракет-перехоплювачів, щоб теоретично мати змогу захиститися від балістики чи Цирконів. А також більше пускових установок. Наразі це завдання неможливо виконати.
Тому залишається нарощувати роботу проти російських пускових установок й авіації (що й робиться), а також вимагати дотримання санкцій. Без західної електроніки й інших комплектуючих левова частка цього залізяччя не падала б нам на голови.
Текст опубліковано з дозволу автора