Читайте NV у Google
Одним із лейтмотивів російської історії є прагнення перемогти зло ще більшим злом
Якщо російська філософія ставила відірвані від російської реальності питання про «виправдання добра», то російська політика ставила питання про виправдання зла.
Булгаков, якого українці справедливо не люблять за українофобію (хоча я би радше говорив про антропофобію) вигадав сюжет, який дуже добре характеризує російську метафізику: перемогти «мєлкого бєса» (Сологуб) може тільки «велікій Бєс».
Історія про Воланда — це історія про світ, в якому єдиною надією на справедливість є Сатана. Добро тут настільки далеке та безсиле, настільки відсутнє, що принести хоч якусь видимість справедливості може тільки Диявол. Перемогти дрібне зло може тільки більше зло.
Так замість етики і права приходить сліпе насильство
Надії російського більшовизму на червоний терор, а згодом щира надія на чистки Сталіна, повʼязані саме з цією хворою метафізикою. І насправді вона ж рухала й інші «революційні» періоди російської історії: від Івана Грозного до Петра першого і від Єкатеріни до Леніна. Ключові російські літературні герої — Печорін, Раскольніков, Беси, більшовицькі герої Шолохова, і зрештою Воланд — саме такі.
Повʼязана ця метафізика з апокаліптикою. Віра в те, що ти можеш іти шляхом більшого зла повʼязана з вірою в те, що саме ця битва є останньою. Тобто після неї нічого не буде, відплати не буде, хто переміг — той і правий, хто вбив — той і є добро. Так замість етики і права приходить сліпе насильство.
Я завжди казав, що українцям найменше притаманне апокаліптичне мислення. Нас ніколи не зваблювали мрії про кінець і завершення, нас зваблювали мрії про початок і продовження. Можливо, тому всі світоглядні «революції», які пройшлися нашою землею — від християнства до комунізму — не стерли того, що їм передувало. І тому ми себе сьогодні часто сприймаємо як продовжувачі чогось такого, що має дуже глибокі коріння.
А тому найдалі від нашої метафізики має бути думка про те, що зло можна перемогти тільки більшим злом.
Текст опубліковано з дозволу автора