Ми з вами – дрібні люди, нецікаві владі

Великі букви читати простіше, ніж дрібні. Це – спостереження Сократа. Зовсім не банальне спостереження. Демократія – це правила життя, записані великими літерами. Але ми, сучасні українці, любимо читати дрібні літери, які, як правило, складаються в слова брехні і нездійсненні обіцянки. Саме там ми сподіваємося отримати таємне знання, яке відразу зробить нас успішними й багатими.

Мудрий мислитель, Сократ попереджав своїх сучасників: Тартар, місце покарання спотворених душ, є густонаселеним, а Острови Блаженних майже порожні.

Перетворення слова у вчинок для нас, все ще пострадянських, важко. Красиві, крупно виписані слова Конституції зовсім не співвідносяться з практикою правозастосування. Так було за Сталіна, так було за Брежнєва, так ми живемо зараз.

Маса тлумачів в інтернеті та на телеекрані. Кажуть сміливо, іноді, розумно. Сотні політологів, враження, ніби велика частина країни складається з політологів і психоаналітиків (цих у нас так само багато). Решта – в меншості, ті, хто читає дрібні літери. Ті, хто справно платить податки, і настільки ж справно лає владу. Всю, від президента до пересічного інспектора в нижчих органах влади.

Вони, хто читає дрібні літери, байдужі до отримання візової свободи. Вони не зможуть купити квитки, побачити Європу. Вони – ненавидять. До чергових виборів, коли вони на один день знайдуть надію. Щоб потім, через кілька днів, знову ненавидіти. Тому що швидко зрозуміють: знову привели до влади носіїв спотворених душ.

Дивне явище: тут, в Україні, ми емоційно обговорюємо особисті якості та інтелект Трампа. Забуваючи, що у нас є свій президент. Який, на відміну від американського, зі своїми виборцями спілкується рідко. Ми йому нецікаві. Тому і він нам нецікавий. Інша справа – Трамп.

Дрібні літери про дрібні події. А в них – настільки ж дрібні люди. Ми з вами. Нецікаві нашим можновладцям. «Проголосували лохи, і славно. Зараз вони не небезпечні. До наступних виборів». Вони, наші можновладці, явно не з Островів Блаженних.