Бодай комусь вдалося домовитися з Путіним?
В серпні 2008 року я знімав чужу війну. Знімав її збоку російських військ
Мені й досі болить, що одинадцять років тому я не знав багатьох деталей. Важливих. Ключових.
Наприклад, не знав, що напередодні війни
Тбілісі був готовий піти на будь-які поступки. І дати Путіну все, що той хотів.
«Ми зробили все, аби переконати Росію не воювати. В лютому 2008 року була моя зустріч з Путіним, — зізнається Саакашвілі. — Я йому сказав, що ми готові підписати договір, що ми відмовляємося від НАТО, будь-яких іноземних баз, але в обмін на вашу допомогу, на вічний мир між Росією та Грузією. Ми пропонували, що узаконимо всі ваші інтереси в Сухумі, на північ від Сухумі, але ви нам дайте можливість повернути наших біженців. Ми готові крок за кроком встановлювати мир».
І російський президент цей мир пообіцяв. В серпні восьмого я не знав деталей цієї розмови.
Сьогодні я знаю точно: вірити Росії - злочинно. Самогубно. Бо після того, як Путін обіцяє тобі мир, його танки підходять впритул до твоєї столиці.
А, втім, може, я щось пропустив, і хтось нагадає мені, чи вдалося за двадцять років правління Путіна бодай комусь домовитись з ним про мир?
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ