«Військовий Шенген». Як країни Балтії використовують досвід України
Читайте NV у Google
Наприкінці червня The Guardian опублікували текст про те, що згідно з розвідувальними даними Путін «планує щось проти країн Балтії»
Мовляв, перевірить, як ці регіони буде підтримувати НАТО. А вже першого липня Росія припинила рух через залізничні пункти пропуску на кордоні з Естонією та Латвією — для усіх категорій осіб і вантажів.
Подібні загрози для Естонії, Литви та Латвії не є несподіванкою. Ще на початку цього року міністри оборони трьох країн підписали Декларацію про наміри щодо створення Балтійської зони військової мобільності (БЗВМ). У медіа закріпилась назва «військовий Шенген».
Очільники держав розуміли, що без чесної розмови з населенням не обійдеться. Їм довелось не тільки говорити про можливі небезпеки — це неприємно і може впливати на рейтинги політиків. Але й робити перші кроки. Наприклад, в Латвії з минулого року в деяких школах вже запроваджені уроки базової військової підготовки. А два роки тому розпочався проєкт з будівництва чи реновації укриттів. Активізували навчання для тероборони та резервістів.
Я також хочу обійтись без нагнітання паніки
Глави країн Балтії намагаються обрати тон і методи, які не викликатимуть паніки, особливо у прикордонних з Росією населених пунктах. У своєму тексті я також хочу обійтись без нагнітання паніки, а зробити акцент на балтійсько-українській співпраці, від якої виграють обидві країни.
Безпілотники: обмін технологіями й навчання
«Україна наразі найкраще у світі знає, як боротися з безпілотниками». Це слова прем'єр-міністра Латвії Андріса Кульбергса. Як-то кажуть, сперечання закінчуються на старті. Ми точно не хотіли подібного визнання, але нам не залишили вибору. У червні цього року Латвія підписала з Україною угоду, яка «сприятиме зміцненню своєї безпеки». 7 липня на саміті НАТО таку ж угоду було підписано з Естонієї.
Що це означатиме у розрізі реальних дій? Наприклад, обмін досвідом, технологіями (у рамах законодавства обох країн) і спільні навчання. Для латвійських та естонських партнерів важлива тактика: як створити дешеву багаторівневу оборону, асиметричні відповіді на атаки тощо. З боку Латвії та Естонії можуть надаватись інвестиції для українських проєктів, які допоможуть розвивати сферу кібербезпеки. А ось у сфері досліджень і розробок військових технологій Латвія планує надавати підтримку протягом 10 років. Всі нюанси, які стосуються видів, обсягів, будуть окремо визначатись щороку. Крім того відкривається контрольований експорт української зброї і технологій до цих країн.
Латвія не тільки готується до можливих атак та гібридних загроз. Але й планує зробити оборонну промисловість одним із ключових секторів своєї економіки. Наприклад, внесок оборонної промисловості має досягти 3% ВВП вже через два роки, а через десять — до 5%. Показово, що ті ж самі 5% ВВП Латвія щороку витрачає на оборону. Естонія та Литва, навіть трохи більше 5%.
Практика організації оборони
Естонія — постійний партнер України. Держава продовжує допомогу, виділяючи 0,25% ВВП щороку на військову підтримку нашої країни. У червні у Таллінні проходив регіональний саміт, в якому Україна також брала участь. Тоді президент Естонії Алар Каріс говорив про те, що збивати дрони літаками — це дорого. І в цьому питанні важливий досвід українських військових. «Ми сподіваємося співпрацювати щодо технологій і експертизи, щоб робити це дешевше», — зазначив Каріс. Україна дійсно може запропонувати недорогі перехоплювачі.
Один із фокусів уваги Естонії — це раннє виявлення загроз. Країна вже має перші успіхи в цьому напрямі. У травні 2026-го вздовж сухопутного кордону з Росією активувала перші стаціонарні датчики виявлення дронів. До кінця року країна планує покрити всю протяжність ділянки. Триває співпраця щодо захисту акваторії Балтійського моря.
Спільне виробництво
Литва також стала однією з країн, з якою Україна співпрацюватиме у форматі Drone Deal. Угода стосується виробництва, постачання українських дронів, ракет, снарядів, софту тощо. Мова йде про експорт надлишкових потужностей. Також передбачається технологічний обмін і залученість профільних українських експертів. Подібні договори — це складова експорту нашого озброєння.
Я неодноразово писав про те, що розробки, які знайшли своє місце в Силах оборони України, матимуть серйозний експортний потенціал. І зараз ми спостерігаємо за реалізацією. Які можливості спільного виробництва відкриваються на території країн Балтії? Можна сміливо говорити про різні класи наших безпілотників. Це ударні дрони великої дальності, морські безпілотники, дрони-перехоплювачі та бомбери. Є певні зрушення щодо спільного виробництва боєприпасів.
Країни Балтії — послідовний і надійний партнер нашої країни. Перед нами стоять подібні загрози. Україна, як «постачальник безпеки» може бути глибоко інтегрована в ту архітектуру розвитку ОПК, яку Естонія, Латвія та Литва вже спланували і почали вибудовувати. Стати її мозком і координатором. Як стала, на жаль, випробувальним майданчиком.
Дерегуляція, легкість отримання експортних ліцензій, податкові пільги, а також грантові програми для виробників ОПК приваблюють в країни Балтії не лише українських виробників. Американські та європейські компанії відкривають офіси та збирають в балтійських столицях команди розробників. Тож підписані угоди є першим кроком цієї інтеграції.
Не дивлячись на те, що військові проєкти та витрати на них не йдуть у жодне порівняння з тією ж Німеччиною, плани у балтів колосальні. України має стати їхньою вагомою частиною.