Урядова криза в Німеччині, прихід Трампа й війна в Україні. Як це пов’язано
Читайте NV у Google
У одній з найбільш потужних економік Європи і найбільшій за кількістю населення країни почалася урядова криза
Повну версію інтерв'ю із Сергієм Сумленним слухайте на Radio NV
Жодної загальноєвропейської військової підтримки України, що була б аналогічна підтримці Сполучених Штатів, фізично не існує, просто через те, що є брак потужності і насправді брак політичної волі. Це дуже важливий момент. Ми маємо це зафіксувати. Минає майже три роки повномасштабної війни, і за цей час Україна не може повною мірою розраховувати на європейських партнерів і все ще лишається надзвичайно залежною від Сполучених Штатів.
В США лише почався процес визначень кандидатур на посади в адміністрації Трампа, а на цьому тлі в Європі зараз поки нічого гарного ми не бачимо. Оскільки очевидно, що Європа не готова повністю замінити американську воєнну присутність. І це завдання було повністю проваленим Бо у Європи було три роки, щоб підготуватися до того варіанту, що Трамп обереться президентом знову. І адміністрація Байдена була досить ізоляціоністською. І стратегічно все одно збиралася виходити з Європи. Не так швидко, як Трамп, але виходити.
Тож недарма у одній з найбільш потужних економік Європи і найбільшій за кількістю населення країни Європи, а саме Німеччині, зі звісткою про обрання Трампа почалася урядова криза. Зараз невідомо, чи будуть нові вибори канцлера Німеччини взагалі, а, якщо будуть, то коли. Це паралізує діяльність уряду, оскільки уряд вже розпався — одна з трьох політичних партій, що складала уряд, а саме ліберали, вийшла з урядової коаліції. Зараз в уряді Німеччини, фактично коаліція меншини, це значить, що вони не здатні проводити закони через парламент. Наступні вибори заплановані, відбуватимуться в вересні 2025-го року, але до цього терміну чекати опозиція не хоче.
Всі політичні сили схиляються до консенсусу, що позачергові вибори мають відбутися вже в лютому. Та це не остаточне рішення, тому що не призначено остаточне голосування, коли буде голосування по довірі канцлеру. Тобто виключно Олаф Шольц вирішує, коли поставити це питання на голосування. Він може поставити це питання зараз. Та Олаф Шольц тримається за свою посаду і не хоче призначати дострокові вибори.
Олаф Шольц тримається за свою посаду
Насправді, в Німеччині можна змінити канцлера до виборів дострокових двома шляхами. Або проголосувати так званий конструктивний вотум, коли більшість депутатів-депутаток просто голосують за нового канцлера. Без нових виборів. Тобто в парламенті просто обирають нового канцлера з будь-якої політичної сили. Це перший варіант. Другий варіант — це канцлер сам виходить за своєї власної ініціативи до парламенту, ставить питання — чи парламент йому довіряє. Якщо парламент голосує «ні», то призначаються, строки нових виборів. Вони чіткі. Мені здається, півтора або два місяці, і в цьому періоді обирається новий парламент.
Перший варіант неможливий, тому що ніхто не хоче бути канцлером на пів року. Тому що за пів року рейтинг цього політика впаде, а будуть чергові вибори, тому що парламент вже функціонує, як він і був сформований. Тобто за пів року повинні відбутися вибори. Ніхто не хоче за рейтингом після 6 місяців роботи виходити на нові вибори і програвати їх. Тому залишається виключно сподіватися на те, що Шольцу стане соромно і він прийде до парламенту й поставить це рішення про довіру канцлеру на голосування. Ну, а Шольцу буває соромно? Ми всі бачили, що йому соромно не буває ніколи. Тобто його можна тільки якимось чином примусити. А як його примусити? Незрозуміло. Скоріш за все його доламають і він поставить це питання. Питання виключно в тому, чи це голосування станеться цього року чи наступного. Шольц хоче наступного року.
Мене запитують, наскільки фактор України призвів до цієї політичної кризи. По-перше, сама криза урядової коаліції сталася через те, що німецький уряд не знайшов шляхів до підтримки України і поразки Росії, що привело до довгої війни, що привело до економічної кризи в Німеччині і так далі. Але якщо говорити про формальні тактичні фактори, що сприяли цій кризі і виходу лібералів з урядової коаліції, там все було просто. Для Вільної демократичної партії дуже важливим принциповим моментом є відсутність збільшення державного боргу. І це загальнонімецька тема, що не можна збільшувати державний борг, це записано в Конституції. І от ліберали це обстоювали. Коли Шольц запропонував через економічну кризу, через необхідність різних соціальних програм і так далі збільшити бюджет, то ліберали сказали, що ні, ми не хочемо збільшувати бюджет, наприклад, на макроекономічну підтримку України, а замість цього просто пропонуємо дати Україні ракети Taurus. Це те, що прозвучало з джерел ліберальних демократів (якщо ми їм довіряємо).
В принципі, в цьому є повна логіка, тому що ремонтувати чергову українську знищену електростанцію набагато дорожче, ніж дати Україні ракети Taurus, щоб Україна вдарила по російських аеродромах, і ці літаки-бомбардувальники просто не прилітали. Після такої пропозиції, а Taurus, як ми знаємо, для Шольд, це тема майже релігійна, каденція Крістіана Лінднера, міністра фінансів і лідера вільних демократів, закінчилася, його попросили вийти з уряду. Після чого Шольц у своїй гарно підготовленій промові звинуватив його у егоїзмі, політичному волюнтаризмі, нездатності до компромісів і готовності поставити під ризик загальну справу. Промова була настільки добре написана, що очевидно, що це рішення Шольц зготував довго і вже підготував усі аргументи ще до того, як цей конфлікт остаточно стався.
Отже, ми маємо констатувати, що принаймні в найближчий час Німеччина буде дуже сильно занята своїми внутрішніми справами і про якусь системну і стабільну підтримку України йтиметься в меншій мірі.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV