Читайте NV у Google
Щиро вітаю рішення німецьких партнерів і сподіваюсь, що це лише початок
У червні 2022 до Києва прибула величезна делегація з Німеччини: депутати Бундестагу, представники громадянського суспільства, журналісти.
Вони зібрали представників кількох українських фондів та волонтерських організацій, щоб почути про поточний стан справ не із заяв українського військово-політичного керівництва, а, так би мовити, — «з полів».
Ми просили їх максимально сприяти виділенню військової допомоги Україні, тиснути на РФ санкціями і заканселити все російське у своєму культурному просторі!
Німецькі колеги тоді навперебій розказували нам про те, що це війна Путіна, що не весь російський народ підтримує війну і що культура — це місток до діалогу!
Ми нагадували їм про Маріуполь, про Бучу, про вбивства та зґвалтування, які чинять росіяни на українських землях, і що російська культура — це прикриття звірств росіян, а не місток до діалогу. Але вони продовжували нам розказувати про Достоєвского, большой тєатр і балет.
З мілітарною допомогою з плином часу ситуація значно покращилася, за що ми щиро вдячні нашим німецьким партнерам. Але від колективного «достоєвского» вони все ніяк не могли відмовитися.
Проте…
За останні кілька тижнів, після низки диверсій на території Німеччини, за якими чітко проглядається російський слід, німці закривають останнє російське консульство у Бонні та «російський дім» у Берліні. Натомість РФ закриває Інститут Гете.
Щиро вітаю рішення німецьких партнерів і сподіваюсь, що це лише початок. Залишилося тільки одне питання: а треба було чекати 4 роки?
Текст опубліковано з дозволу автора