Нотатки економіста. Як зняти бар'єри для експорту послуг
Із квітня 2016 року законодавці із перервою на канікули намагаються усунути адміністративні бар'єри для експорту послуг (зокрема – програмування, дизайну, досліджень тощо), що, за найбільш скромними оцінками, дозволить завести в Україну 1,25 млрд грн легальних грошей. Проект має підтримку НБУ, Міністерства економічного розвитку, галузевих асоціацій, він не викликає жодних питань у експертного середовища та не створює жодних проблем для бюджету.
Але полегшення життя для дуже перспективної частини малого бізнесу замість підтримки сировинної економіки чомусь не подобається певним політичним силам. Так, проект прийняли 12 липня лише в першому читанні, і вже три місяці він чекає розгляду Комітетом з питань промислової політики та підприємництва. Є шанс, що саме сьогодні його таки розглянуть, і він з’явиться у Верховній Раді 18 жовтня. Якщо ні – то в Раду законопроект потрапить лише в листопаді.
Яка нам справа до експортерів?
По-перше, підтримка експортерів приведе до зміцнення гривні. З 2010 року Україна має від’ємний баланс поточних операцій (перевищення імпорту над експортом), це спрощено означає, що з країни легально вимивається валюти більше, аніж заходить. Коли об’єм іноземної валюти зменшується в країні, попит на неї збільшується, і це приводить до здешевлення національної валюти.
Зараз дефіцит балансу поточних операцій поступово погіршується, хоча зменшився у порівнянні з минулим роком. Останніми місяцями Україна знову імпортує більше, ніж експортує, і полегшення експорту послуг покликане допомогти в подоланні цього дисбалансу. За оцінками Асоціації «ІТ України», сукупний обсяг експорту IT з України у 2015 році становив $2,5 млрд. Ми бачимо, який потенціал має ця галузь для збільшення обсягів і взагалі зміни структури українського експорту. Ризиків така лібералізація не несе, оскільки пов’язана лише з припливом валюти в країну і ніяк не стосується відпливу коштів та капіталу.
По-друге, як згадувалося на початку, ми зможемо збільшити ВВП, як наслідок – і надходження до бюджету.
По-третє, спрощення регулювання забезпечить самозайнятість, створення нових робочих місць та зростання сукупного попиту всередині країни.
Що маємо сьогодні?
Більшість норм, що регулюють експорт послуг, приймалися ще у 1991 році і більш не оновлювалися. Саме в 1991 в Австралії створили Wi-Fi, а навіть браузера Internet Explorer не існувало ще чотири роки опісля. Тоді й думки не могло бути про те, що з України в США можна буде продавати коди програм, пересилати віртуальною поштою віртуальні картинки через океан та отримувати за це гроші.
За діючими нормами законодавства, експортеру послуг в Україні для того, щоб отримати плату за свій продукт, потрібно пройти валютний контроль, надати письмовий договір з перекладом на українську мову (іноді до 200 сторінок), рахунок та акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами і завірений печатками.
Підприємець-експортер змушений пояснювати клієнту необхідність підписувати акт виконаних робіт (тому що в розвинених країнах такого не вимагається) та пересилати його у паперовому вигляді. У певних випадках така дія є не просто дивною, а й фактично неможливою. Коли продаж проходить через публічні оферти чи масовий електронний продаж – фотостоки, магазини Apple, Google – неможливо отримати від усіх покупців акти виконаних послуг.
Результатом цього для окремої особи є те, що виконавець отримує свої кошти фактично із затримкою у місяць. В масштабах країни такі вимоги демотивують малих підприємців легально заводити валюту в країну або в принципі розвивати експортний бізнес.
Загалом в українських експортерів при продажі послуг закордон виникають наступні системні складнощі:
1. Банки для здійснення валютного контролю вимагають не лише рахунок, а й акт виконаних робіт. Це робиться з метою контролю строків повернення валютної виручки. За листом від НБУ, виданим у 2015 році, рахунку повинно бути достатньо для того, щоб засвідчити виконання послуги. Проте за законодавством його недостатньо, щоб встановити дату відліку строків розрахунку.
2. ДФС вимагає надавати повний пакет документів. Інвойс, за визначенням українського законодавства, не є первинним документом. Тому для експортерів послуг суттєву проблему становить не лише валютний контроль, а й вимоги ДФС щодо надання фізичних копій договорів.
3. Банки вимагають перекладу договорів та інших документів з англійської мови. По суті, витрати, які у глобалізованому світі мали б нести банки, виплачуючи зарплату працівникам із знанням англійської мови, зараз перекладаються на бізнес, більше того, часто переклади вимагають ще й нотаріально завіряти, що створює надлишкові неефективні витрати, дуже суттєві у випадку малого бізнесу з невеликим обсягом операцій.
4. Банки та фіскальні органи можуть вимагати подання фізичних копій документів
Прийняття законопроекту внесе наступні зміни до нинішнього порядку:
1. Він усуне контроль строків заведення валютної виручки, який і так по факту не працює;
2. Дозволить заключати контракти в електронній формі;
3. Скасує акти виконаних робіт на внутрішньому та зовнішньому ринках та забезпечить достатність рахунку;
4. Не потрібен буде переклад з англійської мови зі сторони експортера
Що може піти не так
В Україні традиційно підтримку бізнесу депутати розглядали як податкові пільги, прямі дотації, створення різного роду преференцій для певних галузей. Такими преференціями за рахунок платників податків користувалися зазвичай лише обрані, і до економічного зростання вони не приводили. Тепер, коли пропонується взагалі без бюджетних витрат та преференцій забезпечити поштовх для широкого загалу експортерів послуг, певні депутати чомусь не поспішають віддавати свої голоси.
У першому читанні за проект проголосували далеко не всі депутати – всього 246. А у процесі обговорення були спроби вилучити певні частини законопроекту. Зокрема, ті, котрі стосуються змін до закону «Про бухгалтерський облік». Наразі редакції законопроекту для другого читання немає на сайті Верховної ради, і не зрозуміло до кінця, чи проект не «порізали», чи залишилися всі важливі для лібералізації частини. Тому дуже важливо слідкувати не лише за тим, чи приймається цей законопроект, а за тим, й у якому вигляді.
Спрощення експорту послуг буде важливим і значним кроком для фрілансерів, прийняття цього законопроекту свідчитиме про те, що Україна дійсно відходить від застарілих практик. Але це ще не щасливий кінець.
Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії