Розбір нічної ракетної атаки. Так, вона знову унікальна
І головна відмінність від усіх попередніх — запуск Цирконів з півночі та синхронізація із Іскандерами
24 травня росіяни пішли ва-банк, — летіли усі наявні ракети, що можна було запустити. Але упор був більше на крилату складову — всі три види крилатих ракет, навіть Ікснандер-К. А сьогодні — максимальна кількість балістики та гіперзвуку.
Чому не було Кинджалів? Тому що їхня задача вже давно — полювання за нашою авіацією на оперативних аеродромах. Канатове чи Старкон під ціллю на початку атаки, щоб знищенням літаків зменшити кількість збитих крилатих ракет.
Сьогодні ж крилаті Х-101 були в самому кінці атаки, бонусом. Без якоїсь конкретної задачі.
Задача стояла перед, скоріше за все, новими командуванням і планувальниками, — бо тут реально було видно синхронізацію різних частин і напрямків.
Тут знімаю шляпу, навчились, здивували.
Здивували найбільше тим, що вперше в історії застосування Цирконів росіяни перегнали їх далеко від моря… Якщо раніше рідним місцем Цирконів був Крим, де і мають стояти комплекси ПКР — сьогодні запуски були з півночі. Тобто, заходили з Чернігова.
По Києву летіли 16 Іскандерів-М та 8 Цирконів з різних сторін — Криму та Брянщини
І не просто працювали з півночі, а ще й синхронізували удари у півгодини для двох хвиль! По Києву летіли 16 Іскандерів-М (чотири пускових по два повних залпи з перезарядкою!) та вісім Цирконів з різних сторін — Криму та Брянщини.
Колись я вже казав, що перевантаження ППО вони могли б зробити, запустивши 30 балістик за півгодини по Києву. І це вперше сталось. Ми не змогли збити жодного Циркону та лише 11 з 33 балістичних ракет.
Циркони з півночі летіли вдвічі швидше, ніж з Криму. До двох хвилин і без підняття в стратосферу — дуже похила траєкторія через малу відстань. Це було дійсно неочікувано для наших систем і операторів.
Стосовно кількості балістики — не вся вона летіла на Київ. На столицю, за моїми оцінками, йшли 24 ракети, і ще дев’ять — по Дніпру і Запоріжжю. І там використали ракети від комплексів С-300/400, а не Іскандери. Росіяни можуть витрачати на атаку мільярд доларів, але по Дніпру пішли набагато дешевші ракети. Та й відстань дозволяє їх використовувати. Ось тому зараз вся мережа у фото побитого асфальту Дніпра — бо це не касетна частина Іскандера, а робота вражаючих елементів ракет ППО С-300.
Яка логіка цієї атаки?
Відповідь за удари по нафті, їм боляче читати щоденні негативні коментарі охлосу. Як казав їхній один пропагандон — вони країна-лох, а не країна-гній.
Боляче за стоячий фронт і наші успішні контратаки за останній тиждень. Фронт не просто став, а почав повертатись в наш бік.
Тому, щоб переломити тенденцію — потрібно максимально швидко вибивати ракети Пак-3 для Петріотів. Пробивати нашу ППО та показувати все більше кадрів з палаючих Києва та Дніпра. Це вирішує усі вищі проблеми, бо демонструє позицію сили. Навіть якщо у них залишаться 20 балістичних ракет — після ва-банку вони зобов’язані запустити їх по Україні. Бо їм треба завалити нас до того, як повалиться їхня економіка чи режим через нову мобілізацію.
Хоча — мобілізація нічого не змінить. Підуть усі на убой без писку і жалоб.
А нам треба стояти. Навіть без ракет ПРО, ми можемо ефективно відбивати все решту — Шахеди і крилаті ракети все ще збиваються на рівні 90%. А це нічого собі як суперефективно.
Поки раптовий Циркон прилетів з півночі — знайдемо протидію фізично. Ми ж знищили вже одну таку пускову в Криму.
А дадуть ракети — будемо збивати, як і раніше. Підкреслюю — ми вміємо збивати усі існуючі в Росії ракети.
Подивіться на вулицю. Попри задимлення та смерті — ми ж стоїмо. Працюємо і не здаємось. У нас немає іншого варіанту. Або ми виграємо, або Росія програє.
Тримаємось цілісної маси.
Текст опублікований з дозволу автора