Як ворог адаптується до ударів по Wildberries та НПЗ

4 серпня, 14:11

У мережі чимало розчарованих відгуків щодо теми «РФ подолала паливну кризу»

Ворог адаптується. Це банально, але чомусь здатність ворога до адаптації досі не сприймається як його постійна властивість. Через це кожна адаптація стає неприємним сюрпризом. Треба трохи скоригувати цю оптику.

Реклама

Задимівся черговий логістичний центр Wildberries — «Воршинське» у Владимирській області. На прикладі цього складу та з огляду на досвід кількох попередніх випадків задимлення видно, як Wildberries намагаються мінімізувати збитки.

Зокрема, призупинено роботу в нічний час. Вантажівки розміщують за межами складської будівлі та/або оперативно виводять звідти після попередження про загрозу. Тому задимлення вже не такі масштабні, як перше — в Електросталі.

Виведено з ладу 18−24% номінальної площі

Також частково розпочато процес розподілу товарів між пунктами видачі замовлень, яких у компанії лише власних — понад 15 тисяч (таку саму тактику вже застосовує «Озон»).

Чи означає це, що кампанія зі створення димових завіс втратила ефективність? Зовсім ні. Вона значною мірою ускладнить забезпечення окупаційного угруповання. Усе сховати не вдасться. Потрібно лише оцінювати ситуацію без зайвої ейфорії.

Об'єкт у Володимирській області є дуже показовим. Заради цікавості пошукайте, коли почали зводити склади в регіонах РФ, які згодом охопив вогонь. Спойлер: левова частка — це будівництво буквально останніх років.

Про початок будівництва «Воршинського» оголосили в листопаді 2022 року. Першу чергу (58 тис. кв. м) запустили через два роки — у листопаді 2024-го. Суму інвестицій кілька разів збільшували; останній цільовий орієнтир — склад площею 176 тис. кв. м вартістю 11,5 млрд рублів. Що саме з цього працювало і з якою потужністю — на перший погляд незрозуміло; треба детально вивчати звітність.

Тому всі оцінки збитків Wildberries (навіть у більш-менш тверезих ділових ЗМІ РФ) є орієнтовними й наводять діапазон — «від» і «до».

Зокрема, обсяг логістичних площ, що зазнали зовнішнього впливу, оцінювали в 1,1−1,4 млн кв. м, а знищених або сильно пошкоджених — у 0,8−1,1 млн кв. м. Наразі цей показник зросте до 0,9−1,2 млн кв. м (із 5,2 млн кв. м, публічно заявлених до введення в експлуатацію на кінець 2025 року, хоча певні площі фактично були введені вже у 2026 році).

Тобто виведено з ладу 18−24% номінальної площі. Це вже чимало. Як це позначиться на обороті та виторгу? Безумовно, негативно, але масштаби поки що незрозумілі.

Що важливо? Вартість уже демонтованих приміщень (без урахування вартості товару) оцінюється приблизно у 80−100 млрд рублів. Їх було збудовано за рахунок кредитів під 21−31% річних, проте віддачі від них не буде. Частину збитків покриє страховка. Однак до кінця не зрозуміло, хто саме страхує ризики Wildberries, адже низка лідерів ринку заперечує будь-яку співпрацю. У будь-якому разі виникає борговий хвіст.

Звичайна людина не відрізняє 100 мільйонів від 100 мільярдів — ці числа виходять за межі практичного досвіду та відчуття реальності. Тому йдеться про цифри, якими оперуватимуть уряд, Центробанк, банк ВТБ та (меншою мірою) Сбербанк.

У мережі чимало розчарованих відгуків на тему того, що «РФ подолала паливну кризу». Це не так. Я зазначав, що до осені РФ пройде пік і намагатиметься перевести кризу в хронічну фазу — і мене за це критикували. Але поки що все йде саме за цим сценарієм.

Пік ажіотажу тимчасово минув — черг справді поменшало (а писати про них стали ще менше). Але завдяки чому? По-перше, російська влада намагається врегулювати логістику дизельного пального, щоб задовольнити першочергові потреби: армії, аграріїв, екстрених і комунальних служб.

По-друге, на ринок надійшов бензин низької якості (суміш прямогонного бензину з хімікатами), що збільшить обсяги, але з часом пошкодить автомобілі. Відкладений негативний ефект.

По-третє, частина споживачів відсіялася через ціну — вони стали менше їздити.

По-четверте, ще частина громадян заправилася про запас — у всілякі баночки з-під майонезу — і протягом кількох місяців менш активно купуватиме цей продукт.

Вплив імпорту поки що не встиг позначитися — його просто немає у значних обсягах.

У підсумку — менші черги. Але чи вирішує це проблеми РФ? Ні, зовсім ні. Доки Україна завдаватиме ударів, криза може лише перейти з гострої фази в хронічну, коли певною частиною споживачів доведеться жертвувати.

Побічний ефект постійних ударів ми спостерігали в Нижньокамську на хімічному заводі. Прагнення оперативно латати пошкоджені потужності й активно їх експлуатувати неминуче призводитиме до аварій…

І саме тут — головний висновок. Кремлю доводиться балансувати між проблемами різної природи. Робити це дедалі складніше.

Маркетплейси певною мірою пожвавлювали частину цивільного сектора економіки. Російська статистика вже офіційно фіксує спад за підсумками другого кварталу та півріччя. І це ще не позначилися пожежі та наслідки проблем із пальним. Третій квартал гарантовано буде гіршим.

До цього ще додасться необхідність бавитися з боргами, що зростають. По суті — малювати гроші.

Сюди ж додасться пробуксовка торгівлі через Азовське море на тлі наростання проблем у Чорному морі…

Нічого не змінюється: до осені має накопичитися достатньо мотивації — щонайменше для діалогу про припинення вогню. Саме на це слід спрямувати всі зусилля.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора

Показати ще новини