Ті самі козирі у Санкт-Петербурзі
Сьогодні в Санкт-Петербурзі відкрився міжнародний економічний форум. Ну, як, відкрився. З вогником
Прилітають гості з усього світу. Ну, як, прилітають… «Пулково» закрите. «Порт» у вогні. Хвіст відбитий. Ну, якось вони дістануться.
А післязавтра аж той Путін має виступати.
Удари по Петербурзькому міжнародному економічному форуму показують дві речі.
По-перше, у Росії ППО вистачає лише для того, щоб захистити столицю. А щоб захистити подію року у другому найважливішому місті країни — засобів протидронової оборони вже обмаль. Параноїдальний Путін стягнув увесь захист у три кільця навколо свого бункера — а решта хай вовтузяться, як хочуть. За що йому скажемо величезне спасибі і побажаємо прапора в руки та подальшої удачі.
Шкода, що Пригожин не дожив
А для гостей ПМЕФ поставте, будь ласка, гарну пісню «Мы пришли сегодня в порт, мы стоим, разинув рот». Ця територія називається акваторія, друзі. Не здивуюся, якщо вони там свої Панцирі тягають від Пітера до Усть-Луги і назад, а Мадяр залюбки грає з ними в ці шашки.
Ех, шкода, Пригожин не дожив — Лахта, Охта — це все його вотчина. Який прекрасний вид зараз відкривається з вежі Газпром Сіті на Фінську затоку. Он вона, між димками на тому березі маячить, гордість нової епохи — Газпром Сіті.
А, по-друге, здатність ЗСУ завдавати дипстрайків тепер по всій європейській частині Росії на регулярній основі свідчить про одну важливу зміну. Україна має ті самі козирі, яких так бракувало два роки тому.
І це якщо ще і не переломний момент, то вже точно геймченджер.
У межах проєкту «Журналістика без посередників»
Текст опубліковано з дозволу автора