Читайте NV у Google
Це літо буде одне з найважчих за всю історію метеоспостережень у Європі
Науковці вже назвали нинішню хвилю спеки найгіршою з усіх, що фіксували на континенті. Причина, на яку всі кивають, банальна до позіхання — Ель-Ніньйо. Так назвали теплу фазу великого океанічного коливання в тропічній частині Тихого океану. Раз на 2−7 років вода там аномально нагрівається, збиває звичні вітри й дощі та перетасовує погоду по всій планеті. Б'є найсильніше взимку, підіймає глобальну температуру до рекордів і розганяє світові ціни на їжу. NOAA офіційно оголосила про його прихід 11 червня 2026-го, і подія йде до сильної, можливо, рекордної, з піком наступної зими.
Але Ель-Ніньо тут — зручний козел відпущення.
Прямий його вплив на Європу слабкий: над нами погоду крутять інші механізми. Сьогоднішнє пекло — це не Тихий океан, це наш власний перегрітий континент плюс застряглий антициклон. Європа — найшвидше тепліюча частина планети: +2 °C за 50 років. Тобто головний рахунок Ель-Ніньо — попереду: взимку і через наш гаманець у супермаркеті.
А те, що коїться просто зараз, Європа в такому масштабі ще не бачила. Лише за тиждень Франція — близько 1000 смертей від спеки, 85% — люди старші 65 років.
Ви все ще плануєте липень у Ніцці чи на Майорці?
По Європі ВООЗ рахує вже понад 1300. Сорок людей потонули, намагаючись врятуватися від жари у водоймах. Франція пережила найспекотніший день за всю історію спостережень із 1947 року.
Але рецензовані моделі дають потроєння теплової смертності в Європі до 2040−2050 років проти бази 2015−2030. Що чекає на Європу і на нас далі:
1. Палюче сонце. 40−43 °C, червоні рівні небезпеки в десятках регіонів Франції, Іспанії, Італії. Британія побила червневий рекорд — 37,3 °C.
2. Блекаути. Спека плавить інфраструктуру, мережі тріщать. Після штормів цими вихідними 63 тисячі домогосподарств у Франції лишилися без світла.
3. Спека без кондиціонерів. Франція — країна, де кондиціонер досі майже розкіш.
4. Лісові пожежі. Спека плюс посуха плюс пересохлі ґрунти — ідеальне пальне. Європейські служби попереджають про зростання ризику пожеж по всьому півдню.
5. Згорілі врожаї. Поля під 40-градусним сонцем не родять — і це вже спричиняє вплив на ваш чек у магазині.
Про гроші — окремо й нижче, бо там — справжній треш.
6. Хто планує відпочити у Європі на островах — подумайте 10 разів. В мене друзі планували Канари, відмовив. Під вулканом Тейде на Тенерифе з 18 червня — рій землетрусів і підняття ґрунту на 6 см. Вулкан ворушиться. Офіційно кажуть «рівень зелений, не хвилюйтеся» — а саме так воно, зазвичай, і починається.
Складіть усе разом. Спека, від якої нема куди подітися. Вимкнене світло. Кондиціонер, що не рятує. Дим від пожеж. І острів, з якого можна не вилетіти вчасно. Ось вам і омріяний європейський курорт.
Ви все ще плануєте липень у Ніцці чи на Майорці?
Чудова ідея. Беріть капелюх, термос із водою і трохи оптимізму — він знадобиться, поки сидітимете в готелі без світла, кондиціонера й дивитиметеся, як температура на термометрі повзе до 42.
Шезлонг біля басейну тепер — екстремальний спорт. Засмага по-європейськи зразка 2026-го: відтінок «добре просмажений».
А тепер — порахуймо, бо ваш гаманець цього літа постраждає найбільше.
1. Почнімо зі світу. Глобальний індекс цін на їжу FAO у травні — 130,8 пункту, майже найвище з січня 2023-го.
Пшениця дорожчає четвертий місяць поспіль, цукор за місяць стрибнув на 7,5% і частково саме через страх, що Ель-Ніньо вдарить по врожаю цукру в Індії й Таїланді.
2. Світовий урожай пшениці 2026 FAO оцінює у 820 млн тон, на 1,7% менше торішнього — спека й посуха підрізають ЄС, США і Росію. І все це лягає поверх уже розігрітого ринку: війна в Перській затоці, дорогий газ, дорогі добрива, заблокована Ормузька протока. Ель-Ніньо тут — не перша іскра, а друга — у вже сухому лісі.
3. Європа. Урожай зерна ЄС 2026/27−278 млн тон, на 3,2% менше торішнього, пшениця — мінус 6,2%. І це прогноз, зроблений «за умови нормальної погоди до кінця сезону». Та сама червнева спека, про яку ви читаєте в новинах, у цих цифрах ще не врахована. Тобто буде гірше.
4. Україна. А тепер — сюрприз для тих, хто чекав апокаліпсису і вдома. Наш урожай-2026 — пристойний.
Українська зернова асоціація рахує 83,6 млн тон зерна й олійних проти 80 торік, кукурудза навіть краща за торішню завдяки погоді, соняшник — плюс 20%.
Ель-Ніньо наші поля не палить. Західні області підсушило ще навесні, але центр, південь і схід відпрацювали нормально. Наш ризик — не Тихий океан, а логістика Чорного моря і нові квоти ЄС, що підрізають експорт.
Наскільки подорожчає їжа? Світовий банк у базовому сценарії дає продовольству плюс 2% за рік — небагато.
Але баланс ризиків зміщений угору: загальний сировинний індекс +16%, добрива +31%, карбамід у березні стрибнув на 46% через закритий Ормуз.
USDA вже підняв середню фермерську ціну пшениці в США до трирічного максимуму — 6,50 долара за бушель, бо тамтешній урожай падає на 21%.
Тобто свої історичні 3−4% Ель-Ніньо додасть не на спокійний ринок, а на вже наелектризований.
Для нас це болючіше, ніж для німця.
Чим більша частка їжі в споживчому кошику — тим сильніше відчувається удар.
А отже, НБУ не зможе так вільно знижувати ставку, як хотілося б: імпортована продінфляція прийде з лагом у пів року — рік.
Інші ринки — каскадом.
Цукор, какао, кава, рис — найчутливіші до Ель-Ніньо, бо ростуть саме там, куди він б'є найсильніше.
Дорога їжа — це не лише ваш чек в супермаркеті. Це голод у бідних країнах-імпортерах: на Близькому Сході і в Північній Африці вже 19 млн людей у гострій продовольчій кризі. І це нові хвилі міграції, нестабільність і соціальні бунти там, де їжа з'їдає половину доходу.
Сильне Ель-Ніньо 1997−98 коштувало світовій економіці $5,7 трлн, і ефект тягнувся п’ять років.
Де тут Україна може виграти?
Парадокс: як великий експортер зерна й соняшнику на дорожчій їжі ми радше в плюсі — вища світова ціна означає вищу експортну виручку, а УЗА закладає експорт нового сезону до 50,8 млн тон.
Але тільки якщо є що везти і чим везти. Усе впирається в Чорне море і Дунай, а не в Тихий океан.
І ще трохи — про відпочинок. Найкраще рішення цього літа — лишитися вдома.
У нас ще є ліси, гори й вода. Карпати, Полісся, озера, Дніпро, Чорне море — туди спека з французьких зведень не дотягується.
І наслідки для України цього літа слабші: епіцентр пекла — Західна і Центральна Європа, не ми. Ми готові до блекаутів краще, ніж будь-які європейці. Європейці зараз вчаться тому, що ми вміємо на автоматі.
Тож, можливо, найрозумніше рішення цього літа звучить просто: купуємо українське!
А про літніх батьків і сусідів подбайте сьогодні: 85% жертв спеки — це саме вони.
Літо буде гарячим, тримайтеся!
Текст опубліковано з дозволу автора