П’ять сценаріїв із двійником Путіна. Кого «посадять на царство» у Кремлі
Давайте пофантазуємо
Для російської історії характерні сюжети, що повторюються. Цілком імовірно, що один із таких сюжетів, відомий під назвою «самозванець», знову стане актуальним у недалекому майбутньому, а може й раніше. Причиною для цього можуть стати путінські двійники. Раніше про них якщо й говорили, то з неприхованим скепсисом чи великою іронією. Але за останні місяці цю тему почали обговорювати набагато серйозніше, іронії поменшало, підозри та припущення про наявність двійників російського президента зростають у геометричній прогресії. Цих двійників навіть почали класифікувати та давати їм умовні псевдоніми.
І якщо такі двійники справді існують, уявіть, який це благодатний ґрунт для можливих інтриг та колізій у постпутинський період чи в той момент, якщо з Путіним щось трапиться. Виникає цілий розсип конспірологічних сюжетів, і хто його знає, можливо, і не тільки для авантюрних романів.
Давайте пофантазуємо.
Історія перша — «Двійник вже на троні». Власне, ця тема вже активно обговорюється. Президент Зеленський нещодавно з великим сарказмом висловився про це: «Я не зовсім до кінця розумію, що він живий чи це він приймає рішення. Чи хто там приймає рішення. У мене немає такої інформації». Це про Путіна. У самій Росії відомий Гіркін-Стрєлков також висловив іронічний сумнів про реальність нинішнього правителя Росії. Якщо вже на повну силу використовують двійників президента РФ, то, де гарантії, що цар досі справжній?. Адже спілкування Путіна навіть з елітами зведено до мінімуму. Легковірний путінський «піпл», який охоче «хаває» всю маячню про так звану СВО, так само довірливо сприйматиме і ляльку-замінник Путіна. Яка їм різниця? Їм потрібен символ. Фетишизм Путіна в Росії і так уже сягнув маразму. Як там сказав років вісім тому нинішній голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін: «Немає Путіна, немає Росії». Ось вам і пояснення, чому в Кремлі можуть піти навіть на імітацію нинішнього російського правителя аби забезпечити свої інтереси.
Історія друга — «Двійник призначається на трон». Уявімо, що здійснюється мрія прогресивного людства і Путін вирушає в інший світ, або його туди відправляють (це вже не має значення). Російська верхівка при цьому ніяк не може вирішити питання з наступником, і на якийсь час «устаканювання» цього питання, щоб не сталося спонтанної дестабілізації, використовує «двійника» покійного лідера. Але «двійник» раптом виявляє амбіції, рішучість та вміння знаходити союзників у російському керівництві. І ось частина російської верхівки вирішує використовувати псевдо-путіна й надалі, розраховуючи на те, що він буде зручним об'єктом для маніпулювання. Але «замінник царя» хоче правити по-справжньому. Ось тут і почнеться найцікавіше — і чутки про те, що «цар не справжній», і війна за трон, що хитається, з боку обділених і ошуканих «бояр», і боротьба за зміцнення влади з боку «самозванця».
Фетишизм Путіна в Росії і так дійшов до маразму
Історія третя — «Двійник» замість Путіна для призначення «наступника Путіна». Тут треба нагадати, що є ще один популярний російський сюжет, уже сучасніший — «Наступник». Сам Путін став наступником Єльцина. Вже не перший рік ходять чутки про можливого наступника Путіна. Найновіша версія цієї теми — наступником має стати Дмитро Патрушев, міністр сільського господарства РФ і, що важливіше, син всесильного секретаря Ради безпеки РФ та колишнього голови ФСБ Миколи Патрушева. Говорять, що Путін клятвенно обіцяв Миколі Платоновичу, що обов’язково зробить його сина своїм наступником. Але невдача — обіцяв, але все ніяк не виконає свою обіцянку. І що робити головному силовику Росії? А може усунути реального Путіна і нібито від його імені (через «двійника») заявити, що він іде на спокій, а своїм наступником призначає молодого та талановитого Дмитра Патрушева? Чи повірять цьому чи ні — інше питання. Як і можливі наслідки такої події. Для нас важлива сама хоч би теоретична можливість такого сценарію.
Історія четверта — «Війна між Самозванцями». Це ще головоломніший сюжет. Уявіть: одне кремлівське угруповання оголошує в ролі Путіна одного його двійника, а кліка, що конкурує, — іншого. До речі, свого нібито Путіна може висунути Пригожин. Мовляв, врятував справжнього царя від зрадників. І починається боротьба двох псевдо-путіних. У російських шанувальників Путіна відвиснуть щелепи: де справжній цар, кому вірити? Частина еліти кидається від одного «путіна» до іншого. Загалом повна плутанина. Мені цей сюжет дуже подобається перш за все тому, що в такий спосіб доводиться до абсурду «культ Путіна».
Історія п’ята — «Самопозванець йде на Кремль». Вона починається знов-таки з довгоочікуваної події — відходу Путіна в інший світ. У Кремлі вирішили не мудрувати і обрали якогось нового керівника. Але не всі представники колишнього оточення Путіна (наприклад, Ковальчуки і той самий Пригожин) задоволені цим вибором, і вирішують повернути на трон нібито справжнього Путіна. Вони пред’являють одного з двійників Путіна як президента РФ, який дивом врятувався від змовників, і оголошують хрестовий похід на Кремль.
Можлива ще більш захоплива версія цього сюжету, коли, наприклад, Гіркін із товаришами за допомогою друзів із ФСБ викрадають одного з двійників Путіна, заявляють, що в Кремлі підмінили Путіна і хочуть піти на злочинний мир із підступним Заходом, для викриття цієї змови пред’являють свого «двійника» як нібито справжнього Путіна. Після цього оголошується священний похід на Кремль для повернення «нібито Путіна» на трон. І псевдо-путін йде проти справжнього Путіна.
На цьому поки що зупинимося. А то політ фантазії заведе нас надто далеко в нетрі конспірології. Якщо хтось із професійних літераторів скористається одним із запропонованих сюжетів, то, як кажуть, welcome! Але про автора ідеї не забудьте.
Ну, а якщо одним із викладених сюжетів хтось наважиться скористатися на практиці, то прапор і помело їм в руки. Як мовить російське прислів'я: «Сказка ложь, да в ней намек…».
Текст опубліковано з дозволу автора