Пролог перед літнім наступом. Чого тепер чекати від Путіна
Перед Путіним стоїть базовий стратегічний вибір
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський, заручившись явною підтримкою президента Франції Еммануеля Макрона, прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, поставив Путіна перед вибором: якщо той не з’явиться до Стамбула для прямих переговорів, це буде доказом того, що всі його заяви про прагнення до миру — не більше ніж чергова дезінформаційна кампанія. Останнє «маскування» перед відчайдушною спробою захопити міста Донбасу, доки його армія остаточно не втратила здатність вести масштабні наступальні операції на найближчі роки.
Україна та її європейські союзники — за неохочого схвалення американської адміністрації, яка побачила, що її марні стоденні спроби умиротворити Путіна закінчилися приниженням, — надали Путіну єдину відповідь, на яку він заслуговує, а саме, ультиматум: укласти мир або зіткнутися з об'єднаною Європою, яка надасть Україні підтримку, необхідну для перемоги.
І ось тепер — що приводить російських пропагандистів у сказ, бо це підриває основи їхнього світорозуміння — Путін опинився в ситуації, де йому або доведеться визнати Зеленського рівним собі на міжнародній арені, або змиритися з тим, що нова місія Європи — стримувати й послаблювати Москву.