Особиста ганьба для Путіна
Неможливість для кремлівського правителя відвідати такі важливі заходи, як саміт БРІКС у Бразилії — значний удар по міжнародному престижу Росії
Президент РФ Володимир Путін не буде присутнім на щорічному саміті БРІКС, який відбудеться цього тижня в Бразилії, через побоювання щодо випущеного Міжнародним кримінальним судом ордера на його арешт через імовірні воєнні злочини, скоєні в Україні, підтвердив помічник кремлівського диктатора Юрій Ушаков. «Це пов’язано з певними труднощами в контексті вимоги МКС, — прокоментував Ушаков. — Бразильський уряд не зміг посісти чітку позицію, яка дозволила б нашому президенту взяти участь у цій зустрічі». Натомість російський лідер, як очікується, приєднається до своїх колег по БРІКС відеозв'язком.
Від березня 2023 року, після того як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт, Путіна офіційно вважають підозрюваним у воєнних злочинах, пов’язаних із масовою депортацією українських дітей. Росію звинувачують у викраденні та вивезенні десятків тисяч дітей з України. За повідомленнями, до багатьох із них застосували ідеологічне промивання мізків, щоб позбавити їх української спадщини і нав’язати російську національну ідентичність. Згідно з Конвенцією ООН про геноцид 1948 року, такі масові дії можна розглядати як геноцид, оскільки конвенція прямо визначає «насильницьке переміщення дітей однієї групи в іншу» як один із п’яти міжнародно визнаних проявів геноциду.
Ордери на арешт МКС становлять радше неприємну незручність
Як держава, що підписала Римський статут, який заснував МКС, Бразилія буде зобов’язана заарештувати Путіна, якщо він в'їде в країну. Коментуючи ордер МКС у 2023 році, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва спочатку відкинув розмови про затримання російського президента, а потім відступив і дистанціювався від цього питання. «Якщо Путін вирішить поїхати до Бразилії, то рішення про його арешт ухвалюватиме судова система, а не уряд або конгрес», — заявив Лула.
Путін зіткнувся з аналогічною невизначеністю два роки тому перед щорічними зборами лідерів БРІКС, які тоді приймала Південна Африка. За повідомленнями, південноафриканська влада зазнала значного тиску з боку своїх російських колег, які вимагали гарантій, що кремлівський диктатор зможе приїхати на захід у серпні 2023 року, не побоюючись арешту. «Росія дала зрозуміти, що арешт її чинного президента буде оголошенням війни», — прокоментував президент Південної Африки Сиріл Рамафоса напередодні саміту. Зрештою африканці не змогли дати жодних гарантій, що змусило Путіна відмовитися від своїх планів відвідати захід.
Від моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Міжнародний кримінальний суд, окрім ордера Путіну, видав також ордери на арешт низки інших високопосадовців Росії. У 2024 році суд оголосив про обвинувачення на адресу колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу, глави російської армії Валерія Герасимова, командувача дальньої авіації ВПС Росії Сергія Кобилаша і командувача Чорноморського флоту Росії Віктора Соколова у зв’язку з навмисними нападами на українських мирних жителів і бомбардуваннями цивільної енергосистеми України.
Хоча ці звинувачення були позитивно сприйняті в Україні та інших країнах як крок до правосуддя, наразі вважається, що ймовірність того, що будь-хто з вищеназваних підозрюваних у воєнних злочинах буде змушений постати перед судом у Гаазі, невелика. Натомість ордери на арешт МКС є радше неприємною незручністю і слугують нагадуванням про те, що докладено зусиль, спрямованих на притягнення російських високопосадовців до відповідальності за злочини, скоєні під час вторгнення в Україну.
Тоді як колеса правосуддя продовжують повільно обертатися в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, Київ також шукає альтернативні формати для переслідування кремлівських чиновників за вторгнення в Україну. 25 червня президент України Володимир Зеленський підписав угоду з Радою Європи, яка базується у Страсбурзі, — провідним правозахисним органом континенту, — про створення спеціального трибуналу, який звинувачуватиме російських лідерів у злочині агресії.
Після початку роботи цей спеціальний трибунал теоретично зможе притягнути до суду високопоставлених російських чиновників, включно з Путіним, але для цього знадобиться сміливість і мужність, якої часто бракувало Європі в її реакції на вторгнення Росії в Україну. «Буде потрібна сильна політична і юридична сміливість, щоб забезпечити притягнення до відповідальності всіх російських воєнних злочинців, включно з Путіним», — зазначив Зеленський у Страсбурзі.
Попри величезну кількість доказів, що підтверджують звинувачення Росії у військових злочинах, скоєних на території України, може минути ще багато років, перш ніж Путін або інші високопосадовці Кремля постануть перед судом, нехай навіть символічним. У підсумку українці відчувають — і не без підстав — глибоке розчарування й обурення. Їх навряд чи особливо втішає той факт, що Путін тепер не може просто так виїхати за кордон і змушений заздалегідь оцінювати, чи не наразиться він на ризик арешту за скоєні воєнні злочини. Проте неможливість для кремлівського правителя відвідати такі важливі заходи, як саміт БРІКС у Бразилії наступного тижня, є особистою ганьбою для Путіна і значним ударом по міжнародному престижу Росії.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікація повної версії тексту заборонена.