Читайте NV у Google
Путін свої ставки й переходить до шантажу. Як європейців, так і американців
Як я вже писав, для Росії найкращим варіантом є заморожування війни за умови, що єдиним посередником будуть США. Причина криється в планах Білого дому використати Росію у грі проти Китаю. Це обіцяє Кремлю послаблення санкцій, розвиток економічних програм, а також спокійне й навіть позитивне ставлення Сполучених Штатів до можливих спроб відновити вплив у Центральній Азії та частково на Кавказі.
Але США обмежені в часі.
По-перше, Трампу потрібна політична перемога до проміжних виборів до Конгресу.
По-друге, у разі провалу американських ініціатив (яким, якщо рахувати від першої заяви Трампа у грудні 2024 року, невдовзі виповниться два роки) ймовірним є перезавантаження переговорного формату. Це передбачає долучення до процесу КНР, низки держав ЄС і — судячи із заяв на саміті ШОС — можливо, й Індії. Такий розвиток подій кардинально змінює межі можливого для Росії на період заморожування конфлікту.
І, нарешті, по-третє, додаткове часове обмеження — 24 вересня — візит Сі до Вашингтона.
Пекін укотре порадив Москві не розмахувати ядерною дубинкою
На цьому тлі на саміті ШОС прозвучали тези про необхідність заморожування. Моді прямо сказав про це Путіну, а Сі у своєму виступі на пленарному засіданні заявив про готовність виступити посередником.
Не менш важливим сигналом стала тема «ядерної безпеки», яку Китай включив до однієї з чотирьох пропозицій щодо розвитку ШОС — у блок питань безпеки. Фактично, Пекін укотре порадив Москві не розмахувати ядерною дубинкою. Ба більше, він намагається створити нову систему домовленостей у цій сфері.
Часу обмаль, а Москва прагне отримати вигідні умови завершення війни. Це знайшло відображення і на пресконференції Путіна: формально вона була присвячена підсумкам саміту ШОС, а насправді на 90% — питанням війни в Україні.
Путін підвищує ставки й переходить до шантажу. Як європейців, так і американців.
1. Говорить про кризу в Україні та заявляє про плани знищити інфраструктуру (зокрема, заяви про удари по енергетичних об'єктах).
2. Висловлюється щодо зернової угоди та можливостей «обвалити» економіку України.
3. Фактично, це становить загрозу для британських військових об'єктів на території Британії, приховуючи це за формулюванням «військова таємниця».
4. Укотре заявляє про «успішне» просування на фронті. (Зізнаюся, я шукаю уявну «об'їзну дорогу міста Суми», до якої росіянам 12,5 км. Сміюся. Але теза про «успіхи» Росії все ж знайде свого споживача).
Якщо перекласти це на зрозумілу мову, то:
1. Путін каже «ні» Моді та Сі щодо швидкого створення нових переговорних форматів і розмов про заморожування конфлікту.
2. Намагається погрожувати Європі — нехай і без ядерної дубини, — як терактами, так і збільшенням витрат на підтримку України.
Але головний отримувач інформації — Білий дім. Трамп поспішає, і його оточення шукатиме варіанти «мирного плану», які задовольнили б Кремль. Путін намагається витиснути з цього максимум і — якщо вдасться, у чому він сам сумнівається, — створити «картину перемоги» руками американців.
Якщо це не вдасться — а саме на це робиться основна ставка, — спробувати витиснути максимум із поточної ситуації та ефекту від застосування реактивних БпЛА. Простіше кажучи: завдати Україні максимально можливої шкоди перед імовірним формуванням нових рамок переговорного процесу. І якщо вже доведеться переходити до переговорів, то робити це з позиції сили.
Щодо часових рамок: Трамп і Сі обговорять питання заморожування. Але навіть якщо вони домовляться, обговорення формату участі КНР (а насправді — ще й ЄС і, можливо, Індії) триватиме близько місяця. Далі — місяць консультацій. Таким чином, ми виходимо на кінець листопада, коли можуть лише розпочатися переговори в новому форматі (при цьому важливо розуміти, що від початку до завершення процесу мине ще кілька місяців).
До цього моменту США намагатимуться все ж таки просунути свій сценарій, а РФ — отримати максимально вигідні умови.
На фронті й у небі буде спекотно.
І, нарешті, мобілізація в Росії? Путін сказав «ні». Нічого дивного — попереду єдиний день голосування. А там можна буде заявити про необхідність боротьби з «терористичним режимом в Україні». Тим паче, що тезу про «тероризм» він уже озвучив.
Текст опубліковано з дозволу автора