Росія перестаралася. Що відбувається довкола обмеження ціни на російську нафту?
Путін зараз використовує всі свої важелі, аби тиснути на європейське суспільство цінами на електроенергію і на газ, так само як й військові засоби, щоб тиснути на нас на Донбасі і на півдні
Захід замислився не тільки над обмеженням ціни на нафту й нафтопродукти, а над обмеженням ціни на газ і на електроенергію в Євросоюзі. В цьому випадку ми маємо справу з тим, що Росія перестаралася із тиском. І всі розуміють, що без вживання заходів, пов’язаних із обмеженням ціни, неможливо більше вирішити питання захисту споживачів і зменшенням фінансових надходжень Росії як країні-агресору. Росія перетиснула обмеженням постачання газу. Зараз європейці отримують 20% від необхідного їм обсягу. Тому ціни на газ у Європі зросли, а оскільки до них прив’язані ціни на електрику, тому зросла ціна на електричну енергію. Тому всі шукають шляхи захисту найбільш вразливих верств населення і як зупинити шалену інфляцію, що зростає щомісяця.
Зазначу, що ніхто не сподівається на постачання нафти з Ірану. Остання відповідь Ірану по пропозиціях, пов’язаних з Ядерною угодою, розчарувала і США, і ЄС. Та й іранська нафта не критична для ЄС. Він може отримувати нафту від інших країн. Навіть більше того, країни ОПЕК вже говорили про те, що необхідно обмежувати видобуток, аби утримати ціни. А запровадження обмежень і так званого прайскепу (цінової стелі) важко просуватиметься, бо навіть усередині ЄС потрібно отримати згоду всіх 27 членів Євросоюзу, а на разі це доволі важко. Навіть з огляду на особливу позицію Угорщини.
Нам варто зараз розуміти, що США і Великобританія мають ще домовитися з основними покупцями російської нафти, бо без них запровадження цього прайскепу неможливо. Ось Індія вже суттєво зменшила покупку російської нафти, а купують нафту в Саудівської Аравії. Китай має також обмежені можливості на купівлю. Але є ще Південна Корея і Азія як регіон для продажу російської нафти. Ще є питання того, наскільки регулюватиметься прайскеп з огляду на необхідність пов’язати це питання зі страхуванням. Тому, що якщо навіть не страхуватимуть без цього прайскепу європейські і американські компанії, то крім них є ще інші компанії, які можуть скористатися цією можливістю, якщо не буде визначено загального механізму. Ідея по прайскепу була підтримана G7 з ініціативи США і думаю, що вони до цього дуже серйозно ставляться, особливо з огляду на те, що самі збираються це контролювати своїми вторинними санкціями.
США до цього дуже серйозно ставляться
Що стосується обмежень заробляння на нафті. Зараз заробляють на нафті не тільки ті, хто її видобуває і продає, але й ті, хто граються цінами на нафту на фінансових ринках. Тому тут є питання щодо того, що Саудівська Аравія дуже негативно ставиться до цих ігр на фінансових ринках і до того, що люди, які не вкладають гроші у видобуток і не ризикують на ринках, отримують найбільші гроші, спекулюючи фінансовими інструментами.
Є ще питання страхування суден, що перевозять нафту. Зараз йдеться про те, що ті, хто у контрактах не зазначає прайскеп чи ціну, визначену на міжнародному рівні, їхні вантажі не мають перевозитися і що ця нафта не має потрапляти на ринки. А ще є питання вторинних американських санкцій. Тобто це буде комплексний механізм, який має почати діяти з 5-го грудня.
Що ж Росія робитиме з надлишками нафти, яку вже не зможе продавати? Відомо, що там уже закривають свої промисли, і люди, які на цих промислах працюють, їх не цікавлять. В Росії є містечка, які повністю працюють на видобуток нафти. І, закриваючи свердловини, вони зараз залишають не тільки цих людей без роботи, а залишають без роботи людей, які обслуговували ці галузі: будівництво, машинобудування.
Наскільки це можливо і наскільки це буде ефективно — час покаже. Але я знаю, що коли американці беруться за те, щоб когось приструнити, то вони знають, як це робиться. І якраз Іран та Венесуела — це ті країни, які пройшли через американські санкції.
Путін зараз використовує всі свої важелі, аби тиснути на європейське суспільство цінами на електроенергію і на газ, так само як й військові засоби, щоб тиснути на нас на Донбасі і на півдні. А в Єврокомісії ідуть в контрнаступ у відповідь на газовий шантаж Путіна (а ми йдемо у контрнаступ на півдні) для того, щоб зупинити маніпуляції на ринку, не допустити розвалу єдності у Євросоюзі цінами на газ і електроенергію, що штучно піднімаються росіянами.
Дійсно, для Євросоюзу і європейського суспільства — це дуже важкий період, так само, як і для нас, але і різних сенсах. Для європейців — це важко, бо вони мають знайти інструменти як зупинити зростання цін та інфляцію і як заспокоїти ту частину населення, яка орієнтована на Росію і на Путіна.
Повну версію слухайте у спеціальному ефірі Війна в Україні на Радіо НВ: