Як країна-пахан вирішує свої проблеми

[...] У цій новині є один медійний «плюс» — вона абсолютно витіснила з порядку денного попередню новину — про перевезення кокаїну російською дипломатичною поштою в промислових масштабах. Взагалі-то, не можна не помітити, що кокаїн і нервово-паралітичні речовини як інструменти зовнішньої політики донедавна були монополією Північної Кореї. Чудовий зразок для наслідування!

Англійці шоковані. Прем'єр Тереза ​​Мей розцінила отруєння Скрипаля як акт військової агресії проти її країни і дала Росії час до півночі середи, щоб відповісти на звинувачення, а глава МЗС Борис Джонсон пообіцяв, що англійці не приїдуть на мундіаль.

Російська реакція теж зрозуміла. «По-перше, так буде з кожним, хто нас зрадить, по-друге, це зробили наші вороги».

Такого типу реакції росіяни навчилися у найпередовіших представників людства — це типова парадигма ісламських фундаменталістів. По-перше, оголосити США джихад. По-друге, після того, як літаки врізалися у вежі-близнюки, заявити, що це зробили кляті євреї, щоб скомпрометувати мирний іслам.

Це абсолютно параноїдальна картина світу, яка дозволяє агресорові відчувати себе жертвою і позбавляє сенсу будь-яку спробу переговорів.

У Кремлі дійсно не розуміють, що відкритий світ живе не у в'язниці

Адже переговори можна вести з усіма: з ворогами, з друзями, з агресорами. Однак безглуздо вести переговори з людьми, які влаштували масштабний теракт і вимагають після цього, щоб постраждалі вибачилися за свої нахабні і необґрунтовані звинувачення.

Отож — ґрунту для переговорів немає. [...]

Скрипаль — це людина, яка у 1995 році, коли все розвалилося, вирішила замість «червоної ртуті» продати Батьківщину. Які вже він там таємниці напродавав (хто возить кокаїн, а хто «червону ртуть») — неважливо. Навіть якщо ці таємниці були незначними, суті це не змінює. Спецслужби не полюбляють тих, хто зраджує корпорації. З тієї ж МІ-6 втік Річард Томлінсон і написав про це книжку — вбити його англійці, звичайно, не вбили, але кров попсували, і цілком мали рацію.

Проблема ж у тому, що Скрипаль за це відсидів. Його спіймали і посадили на 13 років. Це означає, що Батьківщина оцінила завдану їй шкоду невисоко.

Після цього вона обміняла його в складі чотирьох інших шпигунів [...].

Вибачте, але я правильно розумію: якщо Скрипаля поміняли, то це означає, питання було закрите? Вибачте за цинізм, але якщо збиток, якого він завдав, був настільки неприйнятним, чому йому дали всього 13 років? Навіщо поміняли? Як би росіяни, наприклад, реагували, якби США спробували на території Росії ліквідувати когось із тих десятьох клоунів, на яких поміняли Скрипаля і Ко?

Цей щорічний перегляд правил гри і є найсумнішим для громадян Росії.

Щойно пропагандист Дмитро Кисельов опублікував перед виборами свій фільм «Путін», в якому президент виголошує показову фразу. Він стверджує, що Росії після розвалу СРСР Захід сказав: «Ваше місце біля параші». От, по суті, як би це грубо не звучало, ось це і є після розвалу Радянського Союзу спосіб поведінки щодо Росії. Нам намагаються показати, де наше місце, а нам не подобається це місце. Ми в цілому не згодні з такою постановкою питання».

Це надзвичайно відвертий опис того, як Кремль сприймає світ і як бажає, щоб місце Росії було не коло параші — а на найкращій шконці. Як у пахана.

У Кремлі дійсно не розуміють, що відкритий світ живе не у в'язниці. Він живе в постіндустріальній епосі. Він винаходить ліки від раку і будує ракети для польоту на Марс. І поява в цьому світі агресивних людей в наколках і з нервово-паралітичною заточкою в руках дійсно шокує. Вони не знають, як реагувати — як на ісламістів, так і на Росію.

Росіяни хочуть зайняти головну шконку, і цілком можливо, що вони її займуть. А відкритий світ полетить на Марс.

Повний текст читайте в Новой газете

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени