Імпортні деталі у російських винищувачах. Хто тримає на льоту авіацію ворога
Лише за 2023-й рік Росія витратила принаймні $4 млрд на придбання електроніки для різних військових цілей. Хто ж цю електроніку продавав?
За даними Генштабу ЗСУ, з початку повномасштабного вторгнення, Росія втратила 359 літаків і 326 гелікоптерів. Однак, попри втрати і санкції, продовжує розширювати свої виробничі потужності - при цьому не обмежуючись продукцією власного виробництва. Ми регулярно досліджуємо зброю, яку використовують росіяни, та її компоненти (зокрема те, хто їх постачає) — вивчали Іскандери, Калібри. А разом із Wall Street Journal — Шахеди.
На основі цих даних і не тільки, два роки поспіль (у 2022-ому і 2023-ому) надавали свої пропозиції щодо санкційних списків від України для Єврокомісії. Як результат — десятки російських виробників зброї, поданих НАКО, потрапили до 9-го та 10-ого пакетів санкцій Єврокомісії.
У новому звіті наші експерти аналізували запчастини російських літаків. Загалом йдеться про 2000 деталей із 6-ти літаків: МіГ-31І, Су-27СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-35С та Су-57. Самі деталі та інформацію про них ми отримали від військових та урядових джерел.
Лише за 2023-й рік Росія витратила принаймні $4 млрд на придбання електроніки для різних військових цілей, включно із обслуговуванням та виробництвом винищувачів. Хто ж цю електроніку продавав? З’ясувати це й було однією із ключових задач дослідження. Завдяки відкритій інформації, ми ідентифікували заводи та корпорації, які виробляють ці запчастини.
Це гірка іронія, бо саме США надавачі військової допомоги Україні
Наразі йдеться про 244 компанії із 22-х країн. Чи є виробники прямими порушниками санкцій — тобто знають, що їхні деталі купувалися Росією і для військових потреб? Відповідь на це питання ми не знаємо напевно, адже у ланцюгах постачання компонентів задіяно, зазвичай, чимало посередників. Але ми безумовно закликаємо усіх виробників перевірити свої ланцюги постачань і переконатися, куди саме доправляється їхній товар, і чи не порушують вони санкції.
Якщо подивитися список країн, звідки росіяни завозили чипи, мікросхеми й датчики для своєї військової авіації, то побачимо, що більшість компонентів традиційно надходить із Заходу. Головним чином із США — це 64%, або за юрисдикцією місцезнаходження головного офісу, або за територіальним походженням виробництва. І це гірка іронія, якщо врахувати те, що саме Штати на чолі НАТО — найактивніші надавачі військової допомоги Україні.
Російський авіапром також тримають «на льоту» Японія, Швейцарія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Тайвань та Нідерланди. У списку підприємств-постачальників — зокрема, американські компанії Texas Instrument, IDT, Intel та ON Semiconductor, Micron а також японська Murata Manufacturing.
У Росію товари західних компаній переважно потрапляють через треті країни — за такою схемою працюють щонайменше 58 основних військових підприємств країни. Залучення третіх сторін — країн та компаній — типова стратегія для ухилення від санкцій. Спостерігається тривожна тенденція — стрімко і досить раптово зростає експорт у країни, що межують з Російською Федерацією в Центральній Азії: це Вірменія, Казахстан, Узбекистан тощо. Окрім сусідніх з Росією країн, зростання експорту також спостерігається в Туреччині, Китаї та Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ).
Чи можна це зупинити? Так, якщо виробники будуть вимогливішими до посередників й клієнтів, уряди країн послідовно дотримуватимуться санкційної політики та розслідуватимуть усі випадки порушення санкцій. А уряди й громадські організації - будуть обмінюватися між собою інформацією для відстеження нелегальних постачань.
Поки що санкційна політика далека від досконалості. В одному із попередніх досліджень ми проаналізували роботу понад 600 різних юридичних та фізичних осіб і дійшли висновку, що Україна і партнери не мають уніфікованого підходу в цьому процесі. Бракує координації між країнами, накладання санкцій затягується на роки, а робота здійснюється несистемно.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV