Головна проблема шкільної освіти в Україні
Скажіть, хто є замовником шкільної освіти? 10 секунд на роздуми…
А ось і не вгадали!
Більшість вважає, що у шкільної освіти замовник один — держава, якій потрібні кадри і яка платить гроші з бюджету. Деякі додають іще батьків, які теж платять із кишені чи з податків, відправляючи дітей навчатися.
Однак є ще один споживач, про якого всі забувають. І він — головний. Саме він безпосередньо споживає продукцію, яку виготовляє школа. Саме до нього прямують випускники шкіл. Хто він?
Це ВНЗ, куди прагнуть вступити, через драми оцінок, трагедії ЗНО/НМТ і батальйони репетиторів.
Скажіть, а наскільки підходить університетам продукція у вигляді абітурієнтів, якими школи постачають університети? Ніяк не підходить, вони спочатку взагалі несумісні, як двері в отворі вікна. Мало того, що шкільні знання відсотків на 80% вишу не підходять. Так ще й базових навичок у школі не вчать.
Наприклад, як писати конспекти… Як виділяти розумні думки професорів… Як поглинати величезні масиви інформації… Як працювати із джерелами… Як не піддаватися плагіату… Як визначати головне у тому, що потрібно вивчити… Як готуватися до іспитів — весь семестр чи останні три ночі?
Це настільки ненормально, що час із цим покінчити
Дивна справа — ВНЗ взагалі не бере участі у тому, яку продукцію йому постачають. Це настільки ненормально і неприродньо, що час із цим покінчити.
Уявіть, що завод виготовляє вантажні автомобілі. А суміжник, який постачає йому колеса, взагалі не цікавиться, чи підійдуть його колеса машинам, чи ні. І ось суміжник виготовляє колеса велосипедні, самокатні, іграшкові, і шле їх на завод. А автозавод… навіть і не думає поцікавитися, які йому поставлять колеса. Привезуть — добре. Не привезуть — теж добре. Привезуть не ті, потім відбракуємо. Ви хотіли б їздити машиною з такими дивними колесами? Нi, ви їх відбраковуєте.
До чого я веду? До того, що ВНЗ, як головний замовник шкільної продукції, має виставляти школі своє техзавдання. І постійно моніторити — те школа робить чи не
Таким чином, ми налічуємо вже три замовники у шкільної освіти: батьки, держава та виші. Я знаю ще чотирьох реальних замовників, але про них — наступного разу. Тому що без розуміння, хто і що замовляє школі, жодних реформ в освіті навіть і починати не варто.
Ви можете уявляти себе бізнесмена, який збирається виготовляти свою продукцію і навіть не вникає в те, «навіщо він це робить і для кого?».
І освіта не вникає. Типу, може, хтось підбере цих дітей…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV