Петлюра Україну будував
Ми прекрасно знаємо про усі його гріхи і «гріхи». І він сам знав. Але ми не керували щойно проголошеною державою посеред пекла – а він керував
100 років тому московським агентом було вбито Голову Директорії Української Народної Республіки, Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюру.
У мене завжди була політична і чисто людська симпатія до Петлюри.
Поки інші переважно говорили і красномовно сперечалися про те, яку саме ідеальну Україну будувати — він цю Україну будував. Не ідеальну. З трагічними помилками, поворотами не туди, серед суцільного анархічного хаосу та війни на всі фронти — але будував реальну державу та реальну армію.
Не був геніальним полководцем — але (окрім Січових Стрільців) перші добробати почав створювати Петлюра. І не фіктивні збіговиська дезертирів, які розбігалися після перших зіткнень з реальним противником — а дисциплінований та боєздатний хребет регулярної армії.
На певному етапі Петлюра майже переміг
Коли все летіло шкереберть і гірше вже не було куди — не падав та рятував те, що ще можна було врятувати. І продовжував битися.
І що дуже важливо — Симон Васильович не вважав себе генієм. І це дуже важливо і рідкісно для українського політика в усі часи. Його особистість не руйнувало усвідомлення, що він не найкращий за усіх в усьому, що його візія України — не єдино можлива, а він не завжди в усьому правий.
І так, ми прекрасно знаємо про усі його гріхи і «гріхи». І він сам знав. Але ми не керували щойно проголошеною державою посеред пекла на неможливому рівні складності - а він керував. І на певному етапі майже переміг.
Якби не Симон Петлюра та інші наші попередники — не було би сучасної України.
Салютую Головному Отаману.
Текст опубліковано з дозволу автора