Читайте NV у Google
Перший тиждень червня ознаменувала собою епічна битва в соцмережах та медіа довкола чи то скасування, чи то наміру скасувати тести з математики для випускників середніх шкіл
Під ініціативою підписалися п’ятдесят народних депутатів. Їхня мета — вилучити математику з переліку предметів, обов`язкових для складання Національного мультипредметного тесту (НМТ), потрібного для вступу у вищі навчальні заклади. Очільник Міністерства освіти Оксен Лісовий категорично проти. Але ця історія ще раніше вийшла за рами освітянської, профільної, у якій перші й останні слова мають належати фахівцям.
Коли зійшла піна, стало зрозуміло: ревні борці за математику як королеву наук і фундамент для формування критичного мислення цим самим критичним мисленням володіють на «трієчку» — навіть за дванадцятибальною системою оцінювання. Учений та військовий Антон Сененко каже: Україна в епіцентрі битви математик, фізик, хімій та економік, яка теж уся на математиці. І є логіка в тому, що скасуванням математики як обов’язкового предмету на НМТ остаточно добиває нашу власну оборонку й інженерні кадри. Проте, говорячи про раціональну науку, її захисники дають волю емоціям. Чим зміщують оптику якомога далі від предмету розмови.
У нашій школі був культ математики!
У цьому місці варто трошки розказати про свої стосунки з математикою. Точніше, про їхню відсутність. Учень провінційної радянської школи має в атестаті «трійки» з алгебри, геометрії, фізики та хімії. І цей самий учень — тобто я, — виявився єдиним із класу, в якому біло двадцять вісім учнів, хто вступив до університету та здобув вищу освіту. Проте в нашій школі був культ математики! Точніше, батьківський, а не учнівський культ: більшість батьків робили все можливе в той час — кінець 1970-тих — середина 1980-тих, — аби їхні діти отримали саме з математики високі оцінки.
Інструментів для втілення батьківських мрій пам’ятаю чотири. Перший — репетиторство, мама з бабусею скинулися на вчителя, і я ходив до нього тричі на тиждень. Другий — правдами і неправдами записати дитину саме в той клас, яким керував один із кращих учителів математики не міста, цілої Чернігівської області. Вважалося, — чесне слово, так було! — що сам цей факт, перебування в класі, керованому хорошим педагогом, автоматично підвищить рівень знань. Додайте старанності і все буде добре. Аналог навчання усі сні чи засовування підручника під подушку напередодні іспиту.
Третій інструмент — математичні гуртки при школі чи/та Палаці піонерів. Дітей у нас масово записували на танці для естетичного виховання та на математику для вдосконалення розуму. Нарешті, четвертий шлях, найрадикальніший: за погані оцінки з математики учнів батьки карали. Ага, ще був спеціальний «математичний клас», де на стіні висіла цитата льотчика Валерія Чкалова: «Політ — це математика».
Подібне сприйняття математики саме як шкільного предмету сприймається дотепер, хай із деякими модифікаціями. Тому є цілком логічне пояснення. У різні часи, протягом століть існування освітніх та наукових практик, переважна більшість дисциплін зазнавала змін залежно від політичної та ідеологічної ситуації в окремо взятих країнах. Найкраще це ілюструють диктатури й автократії. За часів Сталіна генетику охрестили лженаукою, а в прокурорських звинуваченнях з’явився термін «вейманізм-морганізм». Кому цікаво більше, почитайте Білі шати Володимира Дудінцева. Закони фізики й інших природничих наук коливалися разом із генеральною лінією партії. Географія — це про фразу Путіна: «Кордони Росії ніде не закінчуються». А про регулярне переписування історії та боротьбу з «не такими» митцями написані не мільйони, мільярди тисяч знаків.
Лише математика незмінна. 2+2=4 в будь-який час за будь-якої доби правління будь-якого лідера. Втрутитися в цю науку, змінити її відповідно до політичних, ідеологічних, економічних потреб неможливо. Або я помиляюся, або на математичні константи ніхто ніколи особливо не зазіхав. Ось, на мій погляд, секрет її царювання та пояснення вислову «королева наук».
Повертаючись до згаданої вище депутатської ініціативи, слід обережно, але наголосити: математику ніхто ніколи не скасовував і не намагався цього зробити за всю історію її існування. Усе піддавали сумнівам, усе переглядали під кутом доцільності — окрім математики. Відбулася значно простіша для розуміння річ: зі згаданою ініціативою виступили депутати, котрі мали невисокі оцінки саме з гуманітарних дисциплін. Тобто, люди, які, можливо, десь у глибині душі відчувають проблему — але не знаходять правильних та потрібних слів її пояснити. Бракує практик читання книжок і загалом регулярної взаємодії з гуманітарним, культурним сегментом.
Політолог Вадим Денисенко розуміє «математичний срач» як дискусію не про предмет із тестів НМТ. «Це не про іспит, а про систему освіти в цілому. Ми, на жаль, потребуємо кардинальних рішень, особливо в питаннях технічних спеціальностей. А наша дискусія про математику і НМТ — це не дискусія взагалі. Питання математики — це лише вершина айсбергу».
Журналістка Ольга Скороход додає: «Війни» між фізиками і ліриками вже стали анекдотом. Але я особисто знаю не одного математика/технаря, який мав доволі примітивні й інфантильні і при цьому зверхні судження про суспільні чи гуманітарні кейси. Про ситуацію навпаки і кризу з математичною підготовкою — також море прикладів. Тому наявність НМТ від катастрофи не врятувало. З часу мого навчання в школі у викладанні математики змінилося мало. Часто основне навантаження з підготовки перекладають на репетитора, тобто на плечі батьків".
Нарешті, маніпуляція суспільною думкою полягає в тому, що, натаскавши дітей руками репетиторів, тобто, поза основним освітнім процесом, батьки в геометричній прогресії збільшать технологічну еліту. Дивіться мої спогади вище: мене натаскували, частину однокласників теж, проте оцінки не виросли, як не дав наш клас технологічної еліти. «Учи математику — будеш розумним» завжди тягне за собою антагонізм: «Не вчитимеш математику — будеш дурним». Не факт, що окремо взята людина прагне бути розумнішою за інших. Натомість дурним не хоче вважатися ніхто — це математичний факт.
Маніпуляція очевидна. Вона має на меті вивищити одних над іншими лише завдяки вступному тесту. Ніхто не має жодного права навішувати на дітей ярлики: знаєш математику — супермисляча особа, не знає — дебіл. Ініціатива скасувати тест із математики в ідеалі повинна бути спрямована на створення в школах відповідних умов, котрі заохотять учити математику на уроках, а не змушуватимуть батьків платити репетиторам.
Власне, намагаюся говорити про це ще з тих часів, коли обов’язкові тести ЗНО з математики ще хотіли запровадити. Мовляв, рівень знань катастрофічний. Ну, тести є. Рівень знань не зріс, і ковід та повномасштабне вторгнення вплинули на це суттєво — проте вони на все наше життя суттєво і негативно вплинули…