Стратегічні прорахунки Києва. Що не так з українськими ударами по нафтосистемі РФ
Читайте NV у Google
Не можу не поставити під сумнів цінність цієї кампанії
Поки що очевидно: черговий «величезний» російський зимовий наступ ЗСУ буквально застопорили. Було стільки втрат, що росіяни не можуть продовжувати перекидати на поле бою таку ж кількість військ і техніки, як це робилося з жовтня. Звичайно, росіяни все ще атакують «то тут, то там», але далеко не так затято, як останні п’ять місяців.
Отже, подумайте — ну, якщо у вас є можливість це зробити — настав час відкинутися на спинку крісла, зробити глибокий вдих, можливо, випити трохи капучино, закурити й обміркувати «загальну картину».
І я вважаю, що це вкрай необхідно, оскільки різноманітні «новини», які ми моніторимо останні кілька тижнів, принаймні для мене, дуже нагадують часи принаймні приблизно 1979−1982 або 1991- 1995, або 2001−2004, якщо не ближче. Скажімо, 2011−2015, чи десь так. До чого я веду?