Три перемоги у сфері боротьби з корупцією. Що далі?

Ні, сьогодні не ліквідували корупційну мекку ОАСК чи вигнали «регіоналів» з України. Усім фахівцям нашої сфери відомо, що в цей день з ініціативи ООН відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією.

Рік, яким він не був трагічним, тяжким, і водночас вирішальним, минає. Пропоную пригадати, що важливого відбулося у 2022-у в нашій царині та чітко окреслити ту частину роботи, яку іще треба виконати у році наступному. Виконати, аби повноправно йти до Європейського Союзу. Вірю, що Україні це вдасться. Бо коли, якщо не зараз?

1. Обрано керівника САП

Звісно ж, велика війна наклала свій відбиток на сферу боротьби з корупцією. Але в цй роботі не може бути поняття «не на часі». Тому, надважливою задачею було фіналізувати конкурс з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На створенні органо активно наполягали міжнародні партнери, проте в 2021 році, коли конкурс виграв детектив НАБУ, справа забуксувала.

Вочевидь, не всім у владних кабінетах було вигідно, аби один із ключових антикорупційних органів в Україні очолював дійсно гідний та незаангажований фахівець. Але це саме те, що вимагає ЄС, якщо ми хочемо стати його частиною. Після майже двох років затягувань зрештою, у липні 2022 року новопризначений Генеральний прокурор України Андрій Костін затвердив на посаді переможця конкурсу на керівника САП Олександра Клименка.

2. Затвердження конкурсної процедури для відбору нового очільника НАБУ

16 квітня 2022 року завершились повноваження Артема Ситника на посаді директора НАБУ. Відомство тимчасово очолив його перший заступник Гізо Углава.

Водночас ще 19 жовтня 2021 року було змінено закон про НАБУ: тепер директор призначається Кабміном після проведення відкритого конкурсу. Документ закріплює гарантії незалежності бюро від уряду. На початку липня президент доручив прем'єр-міністру активізувати процес запуску відповідної конкурсної процедури для відбору нового очільника НАБУ. 19 липня премʼєр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду доручив невідкладно організувати перше засідання конкурсної комісії.

Комісія оголосила конкурс на зайняття посади очільника відомства 16 листопада, а на термін подачі документів відведено 21 день. Наразі відомо, що конкурс продовжили ще на два тижні.

Україні потрібна чітка антикорупційна стратегія

3. Ухвалення антикорупційної стратегії

Тема наскільки багатостраждальна, настільки й важлива: Україні для подальшого вступу до Євросоюзу та високих оцінок готовності до подальшої інтеграції з боку міжнародних партнерів потрібна чітка антикорупційна стратегія. ЇЇ було ухвалено 20 червня 2022 року Верховною Радою. Вона діятиме до 2025 року і допомагатиме комплексно вирішувати низку проблем, пов’язаних з корупцією в Україні.

Назвемо це трійкою головних перемог у сфері боротьби з корупцією у році, що минає.

Нижче викладу ті питання, які нам необхідно доопрацювати вже у 2023-у без зволікань:

1. Посилити АРМА

Наразі якісну роботу Агенції з розшуку майна та активів блокують законодавчі перепони. А ще нам банально потрібно провести конкурс на посаду голови АРМА та обрати ефективного, незалежного керівника. Якщо, звісно, ми збираємось активно та якісно розшукувати російські активи та конфісковувати їх (хоча це й тема для ще одного великого матеріалу).

Члени конкурсної комісії з відбору голови Агентства досі не обрали жодного з кандидатів переможцем на посаду голови агентства. Для того, аби конкурсна комісія визнала когось із кандидатів переможцем, потрібно було отримати 6 голосів підтримки. Усього участь у конкурсі брали 7 осіб, троє зняли свої кандидатури. Але жоден кандидат на посаду голови АРМА не отримав необхідної кількості голосів від комісії для того, аби бути обраним на посаду.

Через це Кабмін погодив нові конкурсні умови. Розпорядженням від 27 вересня доручено провести конкурс у строк, що становить 3,5 місяці з дати розміщення оголошення про конкурс в загальнодержавних друкованих ЗМІ та на офіційному сайті КМУ.

2. Підвищити довіру до судів

Рік тому в Україні стартувала судова реформа, покликана, зокрема, очистити та оновити Вищу раду правосуддя як головний орган, що вирішує питання суддівської кар'єри. Для цього створили спеціальний орган — Етичну раду, залучивши до її складу незалежних міжнародних експертів та надавши їм вирішальний голос у прийнятті рішень.

Реформа дала перші результати, ще по суті і не розпочавшись. Більшість тодішніх членів ВРП, побоюючись перевірок свого майнового стану та незручних запитань щодо їхньої діяльності, добровільно відмовились від посад. Вони оголосили про своє звільнення 22 лютого. Хоча звільнились не усі: разом з головою Верховного Суду, який входить до Вищої ради правосуддя за посадою, в органі залишилось п’ятеро членів з 21.

Для повноцінної роботи ВРП цього було недостатньо. Адже за Конституцією Вища рада правосуддя є повноважною за наявності щонайменше 15 членів. Тоді розпочались співбесіди з кандидатами до ВРП, але війна призупинила цей процес.

У березні Верховна Рада терміново проголосувала закон, яким передала частину завдань ВРП голові Верховного Суду. Але найважливіші функції органу — призначення, переведення, покарання, відсторонення та звільнення суддів — делегувати голові Верховного Суду чи будь-кому іншому без змін до Конституції неможливо. Але і змінити Конституцію під час війни теж не можна.

Етична рада відновила свою роботу лише наприкінці квітня. У серпні були припинені повноваження одного члена ВРП та водночас обрано ще трьох нових членів. Тож наразі у ВРП уже є семеро членів. Для відновлення повноцінної роботи органу треба призначити ще вісім. Рівно стільки вакантних посад зараз має з'їзд суддів. Тож необхідно, щоб у січні з'їзд суддів визначився з усіма вісьмома новими членами ВРП за своєю квотою. У такому разі орган негайно відновить роботу.

3. Відновити декларування та звітування політичних партій

У зв’язку з воєнним станом було призупинено подання декларацій. 24 лютого НАЗК закрила доступ до публічної частини Реєстру декларацій. Це було зроблено для того, щоб агресор не міг отримати дані про українських держслужбовців і політиків. Такий крок був виправданим, адже російські війська на окупованих територіях в першу чергу розшукують саме державних службовців та працівників силових відомств.

Але наразі, аби запобігти корупційним ризикам, є сенс відновити часткове подання декларацій. Для прикладу, у зареєстрованому у ВРУ законопроєкті № 8071 передбачено відновлення подачі декларацій та спеціальні перевірки для кандидатів на посади. Не подавати декларації можуть лише ті, хто бере участь у бойових діях, перебувають у небезпечних через війну районах або в тимчасовій окупації.

Більш прозорими мають стати і політичні партії. Можливість на відстрочку щодо подання звітів політичні партії отримали ще 2 квітня 2020 року у зв’язку з пандемією. Навіть не війною. Увесь цей час партії продовжували отримувати гроші з бюджету на свою діяльність. Хоч фінансування партій під час великої війни обмежене через брак ресурсів, для запобігання ризиків, у тому числі пов’язаних із національною безпекою, необхідно відновити обов’язковий порядок подання партіями щоквартальних звітів. Наразі неможливо проаналізувати, звідки партії отримують кошти на свою діяльність, якщо вона ведеться, як їх використовують, та чи не впливає країна-агресор на політичну систему України через тіньове фінансування політичних сил.

4. Обрати незалежного, доброчесного і фахового директора НАБУ.

Вірю, що без втручання окремо вибраних «зацікавлених» сторін нам вдасться виконати усі пункти цього плану.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ