У чому секрет виступів Зеленського?

Від виступів історичного значення перед міжнародними організаціями до регулярних відеозвернень, у яких він щодня розмовляє зі звичайними людьми, українцями, чиї життя назавжди змінило 24 лютого 2022 року.

Керівник українського видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький видає промови Зеленського — українською та англійською. Наразі вже надрукована сьома щомісячна книга «Хроніки війни». За словами Красовицького, книги одразу стали бестселерами; ця щоденна хроніка — фактично єдине системне джерело інформації про події, проілюстровані прямою мовою президента.

Саме завдяки щоденним зверненням, вважає Красовицький, більшість українців зараз не відчувають дистанції між ними та владою — всі в одному човні. «Але також важливе інше, — каже він. — Зеленський, виступаючи перед парламентарями різних країн, міжнародними організаціями, вміє професійно достукатися до серця кожного слухача».

Це вміння Зеленського вкотре продемонстрував його виступ перед обома палатами американського Конгресу. Промова українського президента в якомусь сенсі стала квінтесенцією простоти та ясності його стилю, який змусила відточити війна, що розв’язана Росією до досконалості.

Особливість риторики Зеленського саме у його простоті. Він не використовує хитромудрих фраз, не пересипає текст цитатами, не використовує важких конструкцій, нарешті, не змінює мовних масок, як це робить у своїх виступах Володимир Путін, з «розльотом» від суворої бізнес-лексики до блатного жаргону. Зеленський не має масок, він — справжній, а його стиль монолітний і гранично простий.

Найчастіше Зеленський керується принципом: одна промова — одна метафора

Наприклад, один із улюблених прийомів українського президента — лексичні повтори. Варто зазначити, що їх використовують майже всі політичні лідери, але кожен — по-своєму: наприклад, щоб маніпулювати аудиторією, продати їй ту чи іншу ідею чи (буває і так) просто від бідності мови, тому що інших слів не вистачає.
Зеленський використовує повтори посилення думки чи ідеї, у тому, щоб підкреслити лейтмотиви своєї промови. Наприклад, лейтмотивами його виступу перед Конгресом стали подяка Сполученим Штатам та акцент на битві за свободу та загальну безпеку, яка продовжується. Слово «битва» Зеленський промовив тринадцять разів, а слово «дякую/вдячний» — вісімнадцять.

Ще один прийом, який можна назвати одним із найсильніших у риториці Зеленського, — це паралелі. У кожному зі своїх великих виступів він проводить паралелі між Україною та аудиторією, до якої він звертається. Це дуже вдалий риторичний прийом, який ніби пов’язує, об'єднує того, хто говорить і тих, хто його слухає.
Так, у своїй першій промові перед Конгресом (Зеленський тоді виступав онлайн) він нагадав американській аудиторії про події Другої світової війни: «Згадайте Перл-Харбор. Страшний ранок 7 грудня 1941 року. Коли ваше небо було чорним від літаків, що атакують вас. Згадайте 11 вересня. Страшний день 2001 року, коли зло намагалося перетворити ваші міста на поле битви. Коли було атаковано невинних людей. Атаковано з повітря. Так, як ніхто не очікував. Наша держава переживає це щодня. Щоночі!».

У промові Зеленський знову використав згадку Другої світової війни як «місток» між ним та аудиторією: сказав, що українські війська зараз б’ються так само, як американські війська билися з німецькими під Різдво 1944 року.

Тут можна згадати і відеовиступ Зеленського 8 травня, в день Пам’яті та скорботи. Свою промову він тоді наповнив паралелями (причому не лише текстовими, а й відео) з подіями Другої світової війни: кожне українське місто він порівнював з європейським містом, яке постраждало від фашизму.

Зеленський використовує дуже багато дієслів — і це надає динаміки його мові. Україна «бореться», «не боїться», «надихає», «тримається», «ніколи не здасться», «не скаржиться». А битву, яку вона продовжує, не можна «заморозити, відкласти, ігнорувати».

Простоти та ясності своїх виступів український президент досягає ще й за рахунок неймовірно аскетичного використання образних засобів. Серед рідкісних, але влучних прийомів можна відзначити, наприклад, стримані каламбури: Зеленський обіграє у своїй промові назву систем Patriot: каже, що вони зможуть захистити українських патріотів від російських ракет.
Найчастіше Зеленський керується принципом: одна промова — одна метафора. Причому метафора ця виявилася наскрізною і стала своєрідною візитною карткою: це метафора світла і темряви, яку він повторює з виступу до виступу, але щоразу наповнює її новим змістом. Цього разу Зеленський помістив її в контекст Різдва: сказав, що українці, можливо, зустрічатимуть його при свічках, але не тому, що це романтично, а тому, швидше за все, не буде світла. «Однак, — додав він, — світло нашої віри не погасити».

Цікаво, що метафору світла та темряви Зеленський почав використовувати задовго до початку масових атак на інфраструктуру України. Але тепер, з відсутності реального, не метафоричного світла, вона набула особливого звучання. Крім того, ця метафора, що повторюється і ніби розростається, з кожним виступом українського лідера ще більше оголює суть того, що відбувається: загарбницька війна — подія чорно-біла, і в ній немає проміжних відтінків.

Друкується з дозволу автора та видання. Вперше опубліковано на Голосі Америки

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ